Дванадцять років тому один мій знайомий запросив мене до храму на «зустрічі». Провадили їх дві подружні пари та священик. Ці люди явно не були докторами богослов’я. Це помітила навіть я – людина нехрещена та абсолютно неосвічена в питаннях віри. Великі речі вони виражали «маленькими» словами. Та щось у цьому було. Темними зимовими вечорами, лякаючись випадкових перехожих, я майже бігла до маленької каплиці послухати. З часом з того слухання в мені почали народжуватись питання: «чи справді Бог існує?», «чи моє життя має якийсь сенс?». Відчувалося, що відповіді лежать десь недалеко. Вже пізніше, почавши шлях навернення і прийнявши хрещення, я зрозуміла, що ці люди були для мене ангелами – посланцями з іншої реальності. Вони передали мені повідомлення і я його прийняла, бо насправді все своє життя його чекала.