Погляд

Паломництво з офісного вікна

17 Серпня 2013, 09:44 3070
паломництво

Я був на зустрічі однієї з чималих краківських фірм. Десята ранку. Вентилятори одностайно присипляють атмосферу, чути мляве клацання клавіатури, за вікном нестерпна спека. Несподівано тишу розрізає спів і голос із мегафону. Звучить дуже знайомо.

Визираю з вікна — і за мить усе зрозуміло. Стандартна картинка: чимала групка кольорово вбраних людей, динаміки на стійках, хтось їде на візку, хтось із дитям. Певної миті священик бере мікрофон, розповідає жарт, і всі вибухають сміхом. Так кілька груп, одна по одній. Кожна співає, весела, й аж важко уявити, що вони виходять на трасу, коли асфальт майже тане під ногами.

Спершу люди в офісі збіглися до вікна. От, екзотична цікавинка, вийнята з іншого світу. Якісь жартики, ущипливі зауваження, що через них поліція мусить затримати рух. А оскільки молодь швидко втрачає цікавість, то невдовзі всі повернулися до своїх комп’ютерів та обов’язків. Однак характерний голос із мегафону ніяк не стихав. Кондиціонер не працює, тож вікна навстіж. А тут раз по раз у розмову з клієнтом втручається «Алілуя», «Чорна Мадонна» чи «Човен». Роздратування наростало, а разом із ним — патетично кажучи — спадали маски. На вигляд ґречні, гарно вбрані менеджери «до 30» розпочали свої тиради. «О, секта розспівалася», — кинув хтось. «Найкраще організована корпорація в історії, не тільки з дурнів витискає гроші. І так дві тисячі років», — офісом пролетіло «ха, ха, ха». Одна людина задала тон, і тепер від кожного столу почали долучатися рядки літанії жалю і неприхованої антипатії щодо Церкви. Почуття незвично дивне, як на межі двох повністю несумісних між собою реальностей. Коли одна дівчина (виразна лідерка групи) відказала, що були би найкраще, аби їх переїхала якась добряча вантажівка, мої нерви не витримали. Не розповідатиму в деталях, що було далі, бо я в цій ситуації не є голосом совісті ані захистом пригноблених. Факт фактом, що зробилося знову тихо, але цього разу тиша мала інакше значення.

Дуже легко робити з цієї історії прості висновки. От, зіткнення корпоративного профанум із паломницьким сакрум. Не хочу над міру таврувати людей з офісу, але мене щиро здивувало те, яке мілке нинішнє поняття толерантності. Б’юсь об заклад, що більшість із цих людей — помірковано ліберальні, чутливі до долі меншин і прав тварин. А тут ось, прошу, — 15 хвилин релігійних пісень, і запаси поблажливості вичерпалися.

Я сам ніколи не був у паломництві, а ця форма маніфестування релігійності не завжди мені зрозуміла; але знаю десятки людей, хто йшов у прощах і згадує свій марш як досвід, що формує характер та зміцнює віру. Вся моя сім’я дозрівала у «паломницькому» кліматі, колись ми регулярно приймали прочан до дому, а вони, діставшись мети, дякували нам поштівками. Зрозуміло, що з офісного вікна та перспективи корпорації люди, які йдуть «в нікуди», й то ще під стягами мракобісся, є легкою ціллю для узагальнень. Я потім довго думав, у чому полягає проблема. Чи формула паломництва сьогодні несприйнятна? Чи вона надміру старосвітська й виглядає зовні «по-сектантськи»?

Можна шукати такі псевдотлумачення, але кожен, хто задасть собі хоч трохи труду, переконається, що паломництво — не одновимірна дійсність (достатньо згадати хоч би про такі цікавинки, як паломництво для тих, хто не вірить і сумнівається, організоване домініканцями). Тим більше сумним видалося мені, що з вуст добре одягнених та освічених людей, нібито відкритих для світу, падали слова ще гірші, аніж побажання бути задавленим вантажівкою. Черговий раз я переконався, що сьогоднішня «толерантність» — це порожнє гасло, яке втрачає сенс тієї миті, коли треба на практиці зіткнутися з відмінністю та спробувати освоїтися з нею. Природно, цей докір стосується також і нас, католиків, але коле в очі особливо тоді, коли ті, хто вивішує толерантність на свої гасла, дають промовистий приклад лицемірства. Своєю чергою, мені цікаво, наскільки послідовним буде антиклерикалізм «молодих освічених», коли настане дата їхнього шлюбу та хрестин дітей. З власного досвіду знаю, що на цьому їхня відвага закінчується.

 

Мартин Лукаш Маковскі, deon.pl

 

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity z-lib books Pizzeria Palokka on blogi ruoasta, puutarhanhoidosta ja tee-se-itse -projekteista, jossa jaetaan reseptejä, puutarhavinkkejä ja luovia ideoita. kivi-javihertyo.fi Vinkkejä elämiseen, ruokaan ja siivoukseen - kaikki mitä tarvitset mukavuuteen yhdessä paikassa! Source Χρήσιμες συμβουλές και κόλπα για κάθε μέρα Poznejte Dumeto, váš průvodce světem domácího designu a dekorací. Inspirujte se trendy a nápady pro krásnější bydlení!