Як Йоан Павло ІІ, так і Бенедикт XVI то не лише глибокі особистості, а й також відважні люди.
Вони обидва, говорячи про релігійну свободу, включали в неї також і свободу від релігії, тобто право сказати Богові «ні». На це звернув увагу юдей Йосиф Вейлер, юрист, у дискусії «круглого столу», яка відбулася 20 серпня в рамках Мітингу в Ріміні, що відбувається цими днями.
Дискусійна зустріч відбувалася під гаслом «Особа, політика і справедливість у великих промовах Бенедикта XVI». Мета зустрічі — підкреслити багатство вчення нинішнього папи-сеньйора на соціальні теми. Вейлер у своєму виступі говорив про внесок двох останніх пап (перед Франциском) у ширення та захист релігійної свободи.
У розмові з італійським журналістом Лукою Коллоді по завершенні зустрічі п. Вейлер зазначив, що коли єпископ Рима висловлюється на таку тему, то він це робить інакше, ніж, наприклад, профспілковий діяч, який домагається права на страйк. Зарівно Йоан Павло ІІ, як і Бенедикт XVI то люди дуже відважні. Вони говорили про свободу релігії, включаючи в це поняття також і свободу сказати Богові «ні», підкреслив юрист-юдей.
Він пояснив, що це має основоположне значення, оскільки Бог не хоче, щоби люди йшли за Ним із примусу. «Треба бути людьми, відповідальними морально і з глибоким вибором», — сказав промовець. Він додав, що це має бути також і «так» для наслідування Бога (imitatio Dei), але добровільного й бажаного. «Тому релігійна свобода є фундаментальною, вона бо закладає буття людською особою», — підкреслив Вейлер.
На запитання про стан цієї свободи у перспективі світових релігій він зауважив, що також і в цій галузі обидва папи виявилися дуже відважними. Особливо це стосується Бенедикта XVI, який висловився, наприклад, у Реґенсбурґу, не тільки у своїй відомій доповіді, а й у проповіді під час св. Меси. Існують великі відмінності у підході до цього питання з боку світських середовищ та з боку віруючих, усіх, християн, юдеїв і мусульман.
У своєму виступі в Реґенсбурґу (вересень 2006) папа Рацінґер нагадав, що «після ІІ Ватиканського Собору єдина норма, яку ми, християни, пробуємо нав’язати іншим, вкорінена у розумі, а не в Об’явленні», сказав п. Вейлер. Він підкреслив: Бог справді сказав у Декалозі «Не вбивай», а християнин додає, що також і невіруюча людина здатна зрозуміти логіку й сенс цієї заборони.
За матеріалами: wiara.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
