Екзорцист
1) священик, який проводить екзорцизм. Крім звичайної для священиків богословської підготовки, повинен мати знання з психології та психіатрії, щоб уміти відрізнити одержимість від проявів психічних захворювань.
2) нижчий чин церковнослужителя, що існував у Римо-Католицькій Церкві в період між Тридентським і ІІ Ватиканським Собором. Його назва не мала жодного стосунку до сучасного розуміння слова "екзорцизм" як практики визнання бісів з одержимих, а була пов'язана з обрядом екзорцизму, що звершується в ході уділення Таїнства Хрещення для очищення катехуменів від первородного гріха. Звершення цього обряду було одним з обов'язків екзорцистів; пізніше цей обряд почав звершувати сам священик, який уділяє Таїнство Хрещення. Екзорцисти зараховувались до так званого нижчого кліру, до якого належали остіарії, лектори, аколіти. Часто чин екзорциста розглядався як попередня ступінь перед дияконськими свяченнями. Був скасований після ІІ Ватиканського Собору.