Як може бути святою Церква, яка складається з грішників? Відповідь на це запитання Папа Франциск шукав разом з учасниками загальної аудієнції, які у середу, 2 жовтня, заповнили площу Святого Петра у Ватикані.
Темою зустрічі став черговий аспект елементу «Символу віри», яким визнаємо, що віримо в «єдину, святу, католицьку й апостольську Церкву». Попередньої зустрічі йшла мова про єдність Церкви, тепер Святіший Отець пояснював, що означає віра у її святість.
Тож, що означає, що Церква є святою, якщо ми бачимо, що історична Церква «на своєму довгому шляху мала чимало труднощів, проблем, темних періодів»? «Як може бути святою Церква, яка складається з людських істот, з грішників?.. Чоловіків-грішників, жінок-грішниць, священиків-грішників, черниць-грішниць, єпископів-грішників, Папи-грішника… Як така Церква може бути святою?» – запитував Папа, пропонуючи шукати відповідь у Посланні святого Павла до Ефесян.
Апостол народів, взявши за приклад родинні стосунки, стверджує, що «Христос полюбив Церкву і віддав Себе Самого за неї, щоб вчинити її святою». «Це означає, – пояснив Святіший Отець, – що Церква є святою, бо вона походить від Бога, Який є святим, вірним, і ніколи не залишить її під владою темряви й зла. Вона є святою, адже Ісус Христос, Святий Божий, нерозривно поєднаний з нею. Вона є святою, тому що її провадить Святий Дух, який її очищує, перемінює, оновлює». Отож, Церква є святою не завдяки нашим заслугам, але через те, що її такою робить Бог.
«Ми є Церквою грішників, – вів далі Папа, – і як грішники, ми покликані дозволити на те, щоб Бог нас перемінив, оновлював та освячував». Але існує також «інша спокуса», тобто, стверджувати, що «Церква є Церквою лише чистих», тих, які послідовні у своїй поведінці, а всіх інших слід видалити. Однак, це не так, «Церква, яка є святою, не відкидає грішників». Вона, навпаки, кличе всіх приступати до милосердя Небесного Отця.
Хтось може сказати: «Я маю стільки гріхів, то як я можу почуватися частиною Церкви?» Такому Святіший Отець відповідає, що ніхто не є безгрішним. Господь чекає на кожного, хоче почути від нас: «Пробач! Допоможи! Переміни моє серце». І Господь, який чекає на нас у Церкві «не як безжалісний суддя, але як батько з євангельської притчі», може дійсно перемінювати серце. Отож, Церква не є домом небагатьох, але – всіх, де всі можуть освятитися. «Церква усім пропонує можливість ступати дорогою святості, якою є дорога християнина», – сказав Папа, заохочуючи присутніх у своєму серці відповісти на запитання про те, чи ми самі дозволяємо Богові освячувати нас? Чи ми є Церквою з розпростертими обіймами, чи замкненою у собі самій?
А далі Папа поставив останнє запитання: «Що можу я зробити, почуваючись слабким, вразливим, грішником?» Бог, за словами Святішого Отця, відповідає нам: «Не бійся святості, не бійся прагнути високого». Адже кожен християнин покликаний до святості, яка «не полягає, насамперед, у тому, щоб робити надзвичайні речі, але в тому, щоб дозволити діяти Богові, вона є зустріччю нашої слабкості з силою Його благодаті, вона означає довіряти Його дії, що вчиняє нас здатними жити з любов’ю, робити все з радістю та покорою, на Божу славу та служіння ближньому», – підсумував Папа Франциск, закликаючи не втрачати надії на святість, з радістю жити вірою та дозволити Богові нас любити.
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
