Україна

УКУ протестує проти знищення пам’ятної дошки Шевельову

03 Жовтня 2013, 15:26 1938
Знищення дошки Шевельову

Український католицький університет висловив протест з приводу останніх подій у Харкові.

Нагадаємо, наприкінці вересня у Харкові знищили пам’ятну дошку видатному філологу, професору Юрію Шевельову. Цю дошку розтрощили після голосування депутатів міської ради про скасування рішення топонімічної комісії від 2011 року про встановлення меморіальної дошки всесвітньовідомому мовознавцеві. Міський голова, який підписав рішення про демонтаж дошки ще під час сесії, заявив, що пам’ятну плиту розбили невідомі і він до цього не має відношення.

Спільнота Українського католицького університету відгукується на заклик Юрія Шевельова і підтримує небайдужу громадськість Харкова і всієї України, спрямовуючи до керівництва держави свій протест з приводу останніх харківських подій, – повідомляє прес-служба УКУ.

«Ще тільки недавно громадська ініціатива за надання Донецькому університетові імені Василя Стуса закінчилася звинуваченням українського поета у русофобії і антисемітизмі, а вже сьогодні та ж сама армія ліліпутів з українського політичного істеблішменту витягнула з пожовклого списку інкримінувань заяложене звинувачення Юрія Шевельова у колабораціонізмі з німецькими окупантами. А наступним логічним кроком після такого звинувачення став ганебний акт знищення меморіальної дошки великому харків’янину. Для кожної цивілізованої людини така наруга над пам’яттю видатного вченого і громадського діяча, який все своє життя присвятив поверненню України в європейський цивілізаційний простір, цей удар молотом по пам’ятному знакові української історії став ще одним свідченням дикунства новітніх місіонерів комуністичної ідеології, які так ніколи і не навчилися бути іншими супроти того минулого, в якому у тому ж таки Харкові вночі таємно забрали пам’ятник Елланові-Блакитному і зрівняли з землею могили Блакитного, Скрипника, Хвильового. Так розправлялися із світлою пам’яттю померлих творців культурних цінностей. А тисячі живих розстрілювали, топили разом з баржами у Білому морі, спроваджували етапом на північ і схід. Без некрологів, без надгробних слів. Під гробове мовчання.

Сьогодні мовчання не буде. І захисту потребує не Юрій Шевельов, тому що його ім’я є величиною самодостатньою і в суто українському і в світовому інтелектуальному та гуманістичному контексті. Свідомо обравши у 20-х роках українську ідентичність із природної спонуки порядної людини бути «по стороні слабшого», Юрій Шевельов, здається, ніколи не пошкодував, що став на шлях без лауреатств, державних премій, всенародного визнання, з тавром ворога і переслідуваний державою, ім’я якої він скільки мав сил утверджував і підносив. Шевельов відстоював програму європейськості української культури, програму єдності в многобарвності, а його в дусі орвелівського «ньюспіку» звинувачували в українському буржуазному націоналізмі. Він ніколи не скористався своїм німецьким походженням для отримання життєво важливих привілеїв в окупованому німцями Харкові, бо однаково засуджував фашистську ідеологію, як і ідеологію комуністичну, а йому сьогодні приписують колабораціонізм і антисемітизм. Антисемітом називають Людину, що «уважала за наших первомайських, догадьків, тетієвських, але зовсім не жадала від євреїв України, щоб вони перестали бути євреями, перестали бути собою». Однак біда в тім, що новітні українські герострати не читають творів Шевельова, вони взагалі нічого не читають. Непробудне невігластво забезпечує їм сприятливий ґрунт для плекання в собі колоніального «комплексу кочубеївщини» (як називав феномен зрадництва сам Юрій Шевельов).

Найглибша темрява перед світанком. Мабуть, відчувають темні сили, що Харків всупереч усім їхнім «героїчним спробам» проривається, говорячи словами Тичини, в український степ, в українську стихію. І вже немає і не буде шляху назад. «Бо Харків і далі має українське серце <…>. І Харків сам змагається за свою українськість. Тільки треба його підтримати». Так ділився своїми враженнями про перебування у Харкові 1990 року Юрій Шевельов в есеї «Харків: подорожні враження і заклик».

Цією заявою спільнота Українського католицького університету відгукується на заклик Юрія Шевельова і підтримує небайдужу громадськість Харкова і всієї України, спрямовуючи до керівництва держави свій протест з приводу останніх харківських подій.»

Від імені Спільноти УКУ ректор о. д-р Богдан Прах

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

УКУ

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com z-lib books