У Торуні (Польща), в храмі св. Якова у неділю, 6 жовтня 2013 р., офіційно розпочався беатифікаційний процес Слуги Божого єпископа Адольфа Петра Шельонжека, ординарія Луцької дієцезії на Волині, засновника згромадження сестер св. Терези від Дитятка Ісус.
Головною подією урочистості була св. Меса, на якій головував і виголосив проповідь єпископ Анджей Сускі. Пастир Торунської дієцезії розповів вірним про особистість Слуги Божого. По завершенні св. Меси було приведено до присяги трибунал, скликаний для провадження процесу на дієцезіальному етапі. Одразу ж відбулася його перша публічна сесія. Постулатором процесу є с. Гіацинта Августинович.
— У сьогоднішній урочистості офіційного відкриття беатифікаційного процесу єпископа Адольфа Петра Шельонжека зійшлося чимало шляхів, якими Провидіння Боже привело нас до цього довгоочікуваного моменту. 63 роки тому цей храм був повнісінький: єпископи, священики, вірні, які з жалем прощалися з великим «єпископом-вигнанцем». Нині єпископ Шельонжек знову збирає нас багатьох, але характер цієї урочистості вже повністю відмінний. Наші серця повні радості, що ми можемо заново побачити через його героїчне життя та служіння, які великі речі приготував Бог тим, хто Його любить, — сказала с. Гіацинта.
На переконання доктора Лешека Зигнера, ректора Вищої професійної державної школи у Цеханові, єпископ Шельонжек був винятковим пастирем, науковцем, дуже любленим ректором семінарії. Він до кінця тривав там, де був посланий. Сила Волинської Церкви випливає з його жертви та з жертви покоління, яке він виховав. «Я радий, що ми чуємо про нього після майже півстолітнього мовчання, — сказав п. Лешек. — Про цього єпископа не можна було багато говорити або писати, починаючи з 40-х і аж до кінця 1980-х років. Ці 20 років ретельної праці сестер, а також істориків, нині немовби видобувають цю постать із відхлані історії».
Адольф Шельонжек народився 1865 року на Підляшші. З батьківського дому виніс глибоку побожність до Пресвятої Богородиці. Його улюбленою молитвою був розарій. 1883 року вступив до духовної семінарії у Плоцьку, а в травні 1888 року висвячений на священика. У 1907–1918 роках був пов’язаний із Плоцькою духовною семінарією як викладач, а пізніше — як її ректор.
1918 року Святіший Отець Бенедикт XV призначив о. Шельонжека титулярним єпископом Барки і суфраганом Плоцьким. Через сім років, за рішенням папи Пія ХІ, єпископ Шельонжек став ординарієм нової дієцезії — Луцької, на Волині, тоді польській. Він був великим шанувальником св. Терези від Дитятка Ісус, і силою декрету папи Пія ХІ від 14 грудня 1927 р. проголосив її покровителькою своєї дієцезії. Єпископ Адольф вірив, що за заступництвом «малої святої» його вірні відкинуть те, що змушує їх до життя у «маразмі, релігійній байдужості та аморальності».
17 вересня 1939 року, у складний історичний момент, коли радянські війська переступили східні кордони Польщі та зайняли Луцьк, цей ієрарх показав себе як вірний та відданий Пастир своєї дієцезії. Він не покинув своїх дієцезіан у найважчі хвилини. Його позиція була величезною моральною опорою для тих, хто з тривогою спостерігав за ходом історії. Але для самого єпископа це не минуло даремно — його арештували. В ув’язненні він зустрів своє 80-річчя. Слідство у його справі завершилося зачитанням звинувачувального акту й відісланням справи до Москви. У поданому рапорті вирок звучав як «Адольфа Шельонжека (…) піддати найвищій мірі справедливості — розстрілу з конфіскацією всього особистого майна».
Смертний вирок, однак, замінили на примусову депортацію. 1946 року, висланий з Радянського Союзу до Польщі, єпископ оселився у Замку Бєжгловському поблизу Торуня. Попри похилий вік і тяжкий стан здоров’я, він був готовий повернутися до Луцька, якби лиш змінились обставини.
Помер 9 лютого 1950 року. Його тіло спочиває у храмі св. Якова в Торуні.
Молитва про беатифікацію
Слуги Божого Адольфа Петра Шельонжека
Боже, Отче Всемогутній, який обдарував слугу свого єпископа Адольфа Петра повнотою Христового священства, мудрістю в служінні Церкві, добротою серця до вбогих і скривджених, а також любов’ю до шляху духовного дитинства, вчини, аби ми, підтримані його прикладом, постійно зростали у вірі та в любові до Тебе і до ближнього.
Дозволь нам радіти його славою в Небі та вділи благодатей, про які ми Тебе за його заступництвом зі смиренням та довірою просимо. Амінь.
За матеріалами: Рch24, radiomaryja.pl, Nasz Dziennik, biskupszelazek.republika.pl