Промовляючи до понад 80-ти тисяч вірних, які, попри дощову погоду, зібрались на загальній аудієнції на площі св. Петра у середу 9 жовтня 2013 р., Папа Франциск зосередився на одній із характеристик Церкви: на її соборності, й насамперед на тому, що означає бути католиком.
Святіший Отець вказав, що Церква є католицькою, тобто вселенською, бо є місцем, де звіщається вся віра в її інтеґральності. Церква звіщає Боже милосердя, вчить істин віри, вказує, як жити, усіх веде до спасіння. У сім’ї ми отримуємо те, що дозволяє нам зростати, дозрівати, жити. Не можемо зростати самі по собі, крокувати на самоті, ізолюватися від інших. Для розвитку людині потрібна родина, потрібна спільнота.
І так само у Церкві. У ній кожен отримує необхідне для того, щоб жити по-християнському, щоб бути святими, щоб паломничати в кожному місці і в кожному часі. «У Церкві ми можемо почути Боже слово і бути певними, що це благовість, яку нам дав Господь; у Церкві можемо зустріти Господа у Святих Таїнствах, що є відчиненими вікнами, крізь які отримуємо Боже світло, є струмками, з яких черпаємо саме Боже життя. У Церкві вчимось переживати спільність, любов, що походять від Бога», — ствердив Папа Франциск. І кожен із нас повинен запитати себе, як він живе у Церкві. Чи, можливо, йде до храму, як на стадіон, на футбольний матч або в кіно? Як приймаємо дари, що їх нам пропонує Церква, щоб зростати, щоб дозрівати як християни? Чи беремо участь у житті спільноти, чи замикаємось у власних проблемах? «Церква є католицькою, бо є домівкою усіх, — наголосив Святіший Отець. — Всі є дітьми Церкви і всі належать до тієї домівки».
Далі Папа Франциск вказав, що Церква є католицькою, бо є вселенською, поширеною в кожній частині світу і звіщає Євангеліє кожній людині. Церква — це не вибрана елітарна група, вона не замикається у собі, не стосується тільки декого. Вона послана до всього людського роду. Церква присутня навіть у її найменших частинах. Кожен може сказати: у моїй парафії присутня Католицька Церква, бо також і парафія є частиною Вселенської Церкви, також і вона має повноту Христових дарів, віру, Святі Таїнства, перебуває у спільності з єпископом, із Папою та відкрита для всіх без винятку. Церква знаходиться не тільки в тіні нашої дзвіниці, але обіймає широчінь народів, які сповідують ту саму віру, живляться тією ж Євхаристією, мають тих же Пастирів. Треба, отже, відчувати спільність з усіма Церквами, з усіма маленькими чи великими католицькими громадами світу, наголосив Папа. Понад усе, відчувати, що всі ми, маленькі чи великі спільноти, послані на місію, всі ми повинні відчинити двері і звіщати Христову Благовість. «Запитаймо себе, — знову звернувся Святіший Отець, — що кожен із нас робить, аби передавати іншим радість зустрічі з Богом, радість приналежності до Церкви? Звіщати і свідчити віру — це не справа небагатьох, це стосується також і мене, і кожного з нас!»
Вселенський Архиєрей вказав, що Церква є католицькою також і тому, що однією з її рис є «гармонія», де єдність і різноманітність уміють поєднатись, аби стати величезним багатством. Папа порівняв Церкву із симфонією та великим оркестром, де разом звучать різні інструменти, і кожен з них зберігає свій неповторний тембр, а характерне звучання гармонізується в одну цілість. Є також і диригент, а виконуючи симфонію, всі грають разом у «гармонії», але не затирається тембр чи особливість жодного інструмента, навпаки, щонайбільше цінується.
Отож, Церква є немов великий оркестр, у якому існує різноманіття: ми всі не однакові, і не повинні бути однаковими. Ми всі різні, відмінні, кожен із нас має власні якості і в цьому, за словами Єпископа Рима, полягає краса Церкви. Кожен приносить те, що йому дав Господь, аби збагатити інших. Ця різноманітність не входить у конфлікт, не протиставляється один одному. Ця різнорідність дозволяє, щоб її гармонійно поєднав Святий Дух. Він є справжнім «Маестро», Він сам є гармонією.
І знову Святіший Отець поставив запитання, над якими усім слід замислитись: чи живуть наші спільноти у гармонії, злагодженості, чи, може, сваримось між собою? У парафіяльній громаді, у церковному русі, існують плітки? Якщо це так, то там немає гармонії, там боротьба. «Це не є Церквою, — наголосив Папа Франциск. — Церква — це згода усіх. Ніколи не пліткуймо одні супроти інших, ніколи не сварімось. Чи приймаємо інших, приймаємо те, що існує відповідна різноманітність, що хтось є відмінним, інший думає інакше? Але в одній і тій же вірі можна думати по-різному». Святіший Отець також підкреслив, що не слід усе стандартизувати, бо це вбиває життя. «Життя Церкви — різноманітність, і коли намагаємось нав’язати іншим однорідність, тим самим убиваємо дари Святого Духа!» — сказав Папа.
На закінчення загальної аудієнції вітаючи присутніх, Папа Франциск закликав і далі молитись за мир на Близькому Сході та в усьому світі. Рік тому, 10 жовтня 2012 року, після Апостольської поїздки до Лівану, Папа Бенедикт ХVІ додав до мов, які вживаються на загальній аудієнції, також і арабську, щоб висловити близькість Католицької Церкви до всіх християн того регіону. Згадавши цю першу річницю, Папа Франциск мовив: «Сьогодні я звертаюся з проханням молитися про мир на Близькому Сході: в Сирії, Іраку, Лівані, на Святій Землі, де народився Князь Миру, Ісус Христос. Моліться, щоб Христове світло досягло кожного серця і кожного місця, аж до країв землі».
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
