Роздуми до Слова Божого на вівторок ХХVIІІ звичайного тижня, рік І
Лк 11, 37-41
Фарисеї дуже добре знали Мойсеєве право, зберігали його і намагались виконати з усією докладністю. Проте все ж таки сприймали Боже право (закон) поверхнево: не дивились у сенс його, а цим сенсом є любов до Бога понад усе.
Коли фарисей дорікає Ісусові, що Він не зробив ритуальних омивань перед обідом, а це для фарисеїв було порушенням закону Мойсея, і гріхом у їхньому розумінні, — Господь відкриває справжній сенс Божого закону. А він полягає не в тому, щоб омивати зовнішню сторону чаші, а в тому, щоб мати чистим серце. Таким чином Спаситель викриває суть фарисейства: зовні, про людське око, вони виглядають праведниками і святими, але в серці, якого не бачать люди — але постійно його бачить Бог — вони повні гріха. Господь одразу ж дає і спосіб тримати серце чистим: «Тож дайте милостиню з того, що всередині, і все у вас буде чисте» (Лк 11, 41), відтак для того, хто чистий серцем, усе буде чистим.
Коли в моєму серці народжується осуд іншої людини, це для мене виразний знак, що в мені ще живе гріх, нечистота серця. Щоб її позбутися, я маю своє серце відкрити Богові у скрусі, у молитві, а іншій людині — у милостині (доброму слові, молитві за ближнього, прагненні дарувати свій час, щоб вислухати іншу людину).
Господь завжди дивиться на нас поглядом, сповненим глибокого милосердя і розуміння. І коли ми насправді чисті серцем, то отримуємо від Нього вміння дивитися на світ поглядом милосердя.