Хейлі Вілліс залишилася жити всупереч усім прогнозам. Тому що її батьки вирішили, що не дадуть убити своє дитя.
За 20 тижнів до народження дівчинки лікарі діагностували у неї дефект мозкової трубки. Відповідно, батькам ненародженої сказали, що плід не виживе. Однак дівчинка народилася живою і в належний термін.
Попри це, лікарі не давали їй далі жодних шансів. Їй прогнозували щонайбільше два тижні життя, не більше.
Тепер ось Хейлі виповнюється 10 років. Її батьки, Джеф і Лінель, завіряють усіх, що вона — чудове дитя з чудовим даром: уміє викликати у всіх усмішку, «витягати зі шкаралупи» замкнених дітей. А ще вона ніколи не здається. Певно, так само, як її батьки.
Коли лікарі повідомили діагноз і стали переконувати Джефа й Лінель, що «найрозумніший варіант» — це перервати вагітність, ті зрозуміли, чого від них хоче Бог. «Я зразу ж усвідомила, що йдеться не просто про мене і Джефа, — згадує Лінель, — а про Бога, який хоче явити свою славу через цю дитину. І ми були готові до всього».
За місяць до народження Вілліси дали своїй дівчинці ім’я Хейлі Віра (Haley Faith). «Ми назвали її так, бо вірили, що Бог збереже її нам по нашій вірі».
Джеф і Лінель познайомилися у Канзас-Сіті (штат Міссурі, США), в теологічній семінарії. Лінель готувалася стати закордонною місіонеркою, а Джеф вивчав служіння поклоніння. Він не з чуток знає, що таке «ніколи не здаватися». Народжений без кількох пальців на руках, він, тим не менше, добре грає на барабанах, піаніно та гітарі.
Перед тим, як Вілліси дізналися про діагноз ще не народженої доньки, вони непокоїлися головно про те, чи будуть у неї всі пальці на руках і ногах. А почувши страшну новину, вони стали молити Бога буквально про все: про те, щоб побачити її оченята, почути її крик, щоб можна було її нормально годувати, щоб вона могла взяти своєю ручкою мізинець Джефа… Адже діти з цим страшним діагнозом іноді народжуються без зіниць, без носа чи рота (якщо мозкова грижа розвивається спереду, а не ззаду) і без будь-якої координації рухів.
«Коли новонароджену Хейлі дали мені погодувати, вона взяла ручкою мізинець Джефа, після чого в палаті залягла тиша, — розповідає Лінель. — Усі знали, про що ми молилися, і тепер на власні очі побачили Божу відповідь на ці молитви».
Дефект мозкової трубки у Хейлі став причиною мозкової грижі, коли частина мозку, відокремившись, утворює власний мозковий мішок. Таким чином, дівчинка народилася без третини мозку, а той, що був, лікарі назвали «дезорганізованим». Вілліси від початку знали, що їм доведеться боротися за свою дочку. Лікарі не давали жодних надій на те, що вона виживе, і ніхто навіть не брався за операцію (шунтування), вважаючи це пустою тратою часу (хоча немовля їло і спало як усі нормальні діти). Однак хірургічне втручання було вкрай необхідне через сильний тиск на її мозок.
Нарешті, коли Хейлі було шість місяців, один хірург зважився її оглянути. На той час маленька вже вміла усміхатися. Вона усміхнулась лікареві, чим привела його в захват. Він зробив їй операцію — першу в шерегу численних хірургічних втручань. Потім дівчинка перенесла трепанацію черепа. Зазвичай у таких випадках операція триває 6-8 годин, тому Вілліси були вражені, коли побачили хірурга, який вийшов з операційної за півтори години. «Я просто не вірю власним очам», — сказав лікар. Хірурги зробили неможливе: закрили у черепній коробці отвір розміром із тенісний м’яч. Лікар не знав, що під час операції батьки маленької пацієнтки молилися словами Псалму 139: «Кості мої не були сховані від Тебе, коли поставав я таємничо». Ось Господь і «утворив», зростив кістки голови.
Зараз Хейлі Віра навчається у третьому класі звичайної школи. З нею також займаються репетитори з читання й математики. Вона самостійно пересувається на візочку та з допомогою милиць. Має молодших сестер Брінну Благодать (4 роки) і Рослін Радість (3 роки).
Лінель часто спілкується (через фейсбук та особисто) з іншими сімейними парами, які почули складний внутріутробний діагноз. Вона радить їм не поспішати з абортом, але переказати все у руки Бога і подивитися, що з цього вийде.
Оскільки випадок із Хейлі є справжнім чудом, а не нормою, то Лінель попереджає: «Навіть якщо ваша дитина виявиться не такою, як ви сподівалися, або навіть не виживе, то це не означає, що Бог не бажає явити свою славу і щось велике у вашому житті».
Цей урок Вілліси самі засвоїли 10 років тому, коли вирішили не переривати вагітність, хоча становище було безнадійне. «Нам тоді спало на думку, що Бог хоче щось зробити у нашому житті незалежно від того, виживе Хейлі чи ні, — свідчить Джеф. — Він дав нам мир і дозволив служити іншим людям».
За матеріалами: Каталіцкі Веснік