Фото Олени Качуровської
Про те, що таке паломництво, чим воно відрізняється від звичайної турпоїздки, як поєднати духовну й туристичну складову прощі та як цікаво й дешево мандрувати світом, розповідає Андрій Делісандру – мандрівник, богослов, директор Митрополичого паломницького центру «Рафаїл».
Прощі відіграли ключову роль у моєму житті: духовному, сімейному, робочому. Я навчався у Польщі, де кордони були більш відкриті, і мав змогу трошки подорожувати, познайомитись із Західною Європою, культура якої тісно пов’язана з Католицькою Церквою.
Мене вразила зустріч із Папою. До Рима я приїхав з фундацією Йоана Павла ІІ. Там ми були на приватній аудієнції з блаженним Папою Йоаном Павлом ІІ. Хоч я вважаю себе несентиментальною людиною, але дві-три хвилини зустрічі з Папою закарбувалися у пам’яті на все життя. Нас у залі було близько 300 осіб, аудієнція тривала понад три години. Він підходив до кожного на кілька хвилин. Підійшов також до мене, подивився в очі, потиснув руку. Я дякував, а він казав: «Pięknie, pięknie (гарно, гарно)».
" Спали навіть на Лазуровому узбережжі, бо автобус повинен був відстояти вісім годин
Перший мій виїзд до Лурда теж відбувся у студентські роки. Я навіть не пам’ятаю, скільки було нічних переїздів, де ми ночували. Одного разу спали навіть на Лазуровому узбережжі, бо автобус повинен був відстояти вісім годин. Постелили каремати просто на березі, без наметів. Пощастило, що не було дощу.
Прощі відіграли важливу роль у моїй сім’ї. У підлітковому віці я дуже захоплювався постаттю св. Франциска. Для мене великим прикладом духовної любові була любов між св. Франциском і Кларою. Коли я уперше був в Ассизі (на третьому курсі богослов’я), то молився біля могили св. Клари про другу половинку – добру християнську дружину.
Зі своєю дружиною я познайомився під час Європейської зустрічі молоді Тезе. Я дуже любив новорічні виїзди на зустрічі Тезе: вони відносно недорогі, але можна багато побачити і помолитися. Під час паломництва до Німеччини велику групу з нашої парафії поділили на маленькі, де була така людина, на ім’я Христина Білик: дуже світла, гарна і хороша. Ми познайомилися, подружилися. І коли пізніше, десь за два роки, я вже залицявся до Христини, це паломництво мало велике значення. Тих чотири-п’ять днів, які ми були разом на парафії, зустрічалися щоранку, були спільно аніматорами в групі, – відіграли важливу роль.
Коли ми з Христиною одружилися, то поїхали в шлюбну подорож до Єгипту. Це був найдорожчий виїзд у нашому житті. На нього ми витратили всі подаровані нам гроші. Під час двотижневого круїзу ми подивилися основні місця стародавнього Єгипту. Дуже шкодую, що не поїхали на прощу до Святої Землі. Але нам тоді якось ніхто цього не порадив.
На медовий місяць я б радив їхати у Святу Землю. Можна навіть узяти шлюб у Кані Галилейській. Для цього потрібні додаткові дозволи та кошти, але це можливо.
Куди поїхати у прощу
Паломництво не є обов’язковим для спасіння. Але це особливий духовний досвід, який варто пережити.
Неодруженим молодим людям найкраще їхати на Європейські зустрічі молоді, які організовує екуменічна спільнота Тезе. Щороку вони відбуваються в іншому європейському місті. Минулого року – в Римі, цього – у Страсбурзі. Це цікаві виїзди, у яких бере участь молодь до 35 років. Вони трошки складніші у побутовому значенні, тому що поселення може бути у спортзалах або в родинах на підлозі, але вони дуже веселі, там однорідна аудиторія, пов’язана з віком, ті самі зацікавлення, труднощі, проблеми, радощі.
Дорослим я б радив прощу «Слідами Йоана Павла ІІ». Вона буде цікава людям, активно залученим у релігійне життя, і тим, хто залучений менше. Паломництво провадить через надзвичайно гарні європейські міста: Краків, Ченстохову, Венецію, Рим, Відень. Проте в Італії цікаві не тільки Рим і Ватикан. Дуже красивий південь країни, хоча й бідніший.
Італія – надзвичайно багата на святих і блаженних. Серед відомих паломницьких місць: Ланчано – місто, у якому сталося Євхаристійне чудо і досі зберігається Тіло і Кров Христа; Сан-Джовані-Ротондо – тут служив відомий сучасний святий, Падре Піо; Барі – де зберігаються мощі св. Миколая; Ассизі – батьківщина святого Франциска Ассизького; Касія – місто св. Рити, і ще багато інших місцевостей.
На шляху до Сантьяґо де Компостела Фото: Фейсбук Андрія Делісандру
Ще одна унікальна країна – Іспанія. Тут теж народилися і служили багато святих: св. Йоан від Хреста, св. Тереза. В Іспанії цікаве кожне королівство. Дуже відомий середньовічний шлях до Сантьяґо де Компостела. У середньовіччі не було багато мощів святих, а подорож до Святої Землі була дуже небезпечна. Вірні їхали до Іспанії, аби вклонитися святому Якову, який був родичем Христа. Таким чином вони поклонялися всій Святій Родині.
Ніколи нікого не залишить байдужим паломництво до Святої Землі. Це місця, де ступала нога Втіленого Бога, місця, пов’язані з земним життям Христа. Той, хто відвідав Святу Землю, – ніби прочитав П’яте Євангеліє. Це проща цілого нашого життя. Ми народжуємося, ходимо до церкви, чуємо Євангеліє і уявляємо, як виглядають ті місця. А коли їдемо на Святу Землю, то нарешті бачимо все на власні очі. Потім повертаємося додому, знову ходимо до церкви і знову чуємо те саме Євангеліє. І нам подумки вже легко повернутися в те місце й переживати ці події знову.
З ким поїхати у прощу
Багато людей їздять на прощі з туристичними агенціями, які не завжди турбуються про духовну складову поїздки. І рідко після такої поїздки вони почуваються задоволеними. Якщо в одній групі зустрічаються різні цільові аудиторії: одні чекають щоденної Літургії та духовних наук, а інші «приложитися до Гробу Господнього» і багато моря, – то уникнути конфліктів неможливо.
Паломництво має іншу мету, ніж суто туристичний виїзд. Туристи хочуть лише подивитися гарні та цікаві місця. Людина, яка вирушає в паломництво, відчуває тугу за Богом, шукає духовного світу, а при нагоді хоче також подивитися на історичні пам’ятки, культуру іншого народу.
Є люди, яких Бог кличе у паломництво, бо вони потрапляють на прощу «випадково» – у християнському сенсі, тому що для Бога не існує випадковостей. Хтось їде з нами, бо так легше відкрити візу; хтось – бо цікава програма і дешевше, ніж у турагенціях; хтось – заради товариства, у якому не п’ють горілки й не дивляться всю дорогу фільми з Чаком Норрісом. Але метою поїздки для самої людини спершу є не духовна програма, а «просто подивитися» Рим, Краків, Венецію, Вроцлав тощо. Проте вже в дорозі, якщо в групі є добрий духівник, людина починає переживати такі речі, яких вона до кінця не усвідомлює.
Паломництво починається. Фото: Фейсбук Андрія Делісандру
Мікроклімат у паломницькій групі
У паломницькій групі твориться спільнота, яка має значно глибшу мету, аніж просто подорож гарними місцями. Це відбувається приблизно на третій-четвертий день поїздки. Люди разом живуть, моляться Розарій, відвідують Літургію, слухають духовні конференції. Насамкінець паломництва 40-50 осіб стають немовби однією сім’єю. Такого не буває у туристичних поїздках.
Якщо паломництво довге, на восьмий-дев’ятий день варто чекати непорозуміння в групі. Перевтома виливається у роздратованість. І не тому, що люди злі, а тому, що змучені, хочуть відпочинку. Їм уже не хочеться духовної програми, а лише полежати на пляжі й відпочити на морі. Наприклад, паломництво до Фатіми – це 9 000 кілометрів в один та інший бік! Величезні відстані, які долаються за короткий час.
Аби зіпсувати прощу собі й тим, хто поруч, потрібно безупинно нарікати, голосно висловлювати своє незадоволення, вимагати всіх вигод. Поганий настрій гарантовано.
А щоб уникнути непорозумінь, просто варто пам’ятати, що виїзд релігійного характеру відрізняється від туристичного. У ньому розставлені інші акценти.
Паломник має бути емоційно опанованим. Важка дорога, нічні автобусні переїзди дуже втомлюють. Відповідно, коли людина втомлена фізично, то часто не може повністю контролювати свої емоційні стани. Це виплескується у нарікання, непорозуміння, сварки…
Чим українці дивують людей за кордоном
Для нас правила – не до кінця правила. На Заході до цього ставляться серйозніше. Якщо ви за кордоном хочете залишити про себе добре враження і не бажаєте потрапити у халепу, варто звертати увагу на правила. Навіть на такі, здавалось би, звичайні, як колір вогнів світлофора, куріння в дозволених-недозволених місцях, турботливе ставлення до навколишнього середовища.
Якщо ночівля у готелі передбачає сніданок, то це не означає, що потрібно набрати з собою повну торбу їжі «на потім». Траплялося, персонал готелю був неприємно здивований нашими групами, які виносили їжу з собою. Наступного дня у тому само готелі сніданок давали не на фуршетному столі, а кожному в тарілці. Деякі готелі у їдальнях пишуть оголошення російською «їжу з собою не виносити». Це неприємно, тому що хочеться презентувати нашу культуру, залишити про себе хорошу згадку, а не навпаки.
Як здешевити подорож
У нас люди з економічних причин дивляться не так на привабливість програми прощі, як на її ціну. Бо бажання поїхати є. Але фінансові можливості, з огляду на економічне становище у країні, у більшості людей обмежені.
Проте Європою можна подорожувати відносно недорого: і групою, і самотужки. Головне – мати бажання і знати деякі правила.
Як здешевити подорож для групи
Дешевше подорожувати автобусом, а ще дешевше – великим двоповерховим автобусом.
Дешевше їхати з нічними переїздами. Але ніколи не варто робити два нічних переїзди підряд, тому що тоді від утоми втрачається будь-яке задоволення від подорожі. Крім того, фізична втома впливає на духовне сприйняття. Пам’ятаю, якось я дві ночі підряд їхав до Падуї, то вже не хотів ні святого Антонія, ні самої Падуї, я просто мріяв про подушку і майже не думав про Літургію. Потрібно чергувати нічні переїзди з ночівлею в готелях. Ідеальний варіант: один нічний переїзд – дві ночі в готелях.
" Європою можна подорожувати відносно недорого: і групою, і самотужки
Економте на нічлігах. Наприклад, в Іспанії є так звані альберґо – нічліжки на спартанських умовах. Вони точно є в Сантьяго де Компостела і в Ля Салетт. Це велике приміщення, де може бути 30-40 ліжок, і кілька туалетів назовні. Окремо для чоловіків, окремо – для жінок. Зазвичай вони дешевші навіть за хостели. Переночувати можна за 3,5-6 євро з особи. Проте група має бути готова до таких умов проживанння. У Ля Салетт нічліжка коштує 7-8 євро. Кращий нічліг вам буде коштувати від 40 євро за добу.
Як дешево мандрувати самостійно:
Якщо ви – молодий і безстрашний студент, який не має багато грошей, але хоче пізнати світ, то Західна Європа – саме для вас.
Подорожуйте автостопом. Але таку екстремальну подорож краще починати з Польщі, тому що в Україні автостоп – не настільки поширене явище. Візьміть із собою одного чи двох друзів і їдьте на захід Польщі, звідти за допомогою автостопу ви зможете об’їздити всю Європу. Зекономите на коштах та одночасно пізнаєте багато нових людей.
Ночуйте в хостелах. Хостел відрізняється від готелю тим, що тут ви платите за ліжко, а не за цілий номер. З вами у кімнаті може ночувати ще декілька людей. У Європі така форма нічлігу вельми поширена. В середньому ціна за одну добу у хостелі становить 10 євро.
Їжу купуйте в супермаркетах. Для вас може бути несподіванкою, що у Європі харчі в магазинах можуть коштувати дешевше, ніж в Україні. Ви зможете зекономити гроші, якщо купуватимете воду, хліб, сир, ковбасу та овочі на бутерброди у супермаркетах, а не в ресторанах. Але все ж таки, не пошкодуйте, 3-4 євро в день на тарілку супу – це буде корисно для вашого здоров’я. Таким чином, економ-харчування вам коштуватиме 10-15 євро на день.
У місті ходіть пішки. Громадський транспорт у Європі дорогий. Щоб зекономити, у містах вам доведеться ходити пішки. Або, якщо ви зупиняєтеся на декілька днів в одному місті, шукайте економ-варіанти: наприклад, можна купити проїзний на декілька днів, що в сумі коштуватиме дешевше за один квиток.
Докладно приготуйте маршрут. Це потрібно зробити ще перед виїздом, а не під час нього. Приготуйте маршрут А та маршрут Б, щоб мати запасний варіант. Добре порахуйте гроші, складіть бюджет поїздки. Але завжди майте з собою про запас «зайвих 50 євро», і добре, якщо є кредитки, якими можна розраховуватися у країнах ЄС. А якщо вже буде зовсім скрутно – стукайте до найближчої католицької церкви і просіть про допомогу.
Якщо ви йдете на таку авантюру, маєте знати іноземні мови, хоча би англійську, щоб могти порозумітися з людьми.
Загалом сердечно заохочую брати участь у паломництвах. Це два в одному: духовно збагатитися і багато цікавого подивитися.
Довідка
Андрій Делісандру. Народився у Львові. Закінчив Люблінський католицький університет. Одружений. Разом із дружиною Христиною виховують двох дітей і чекають на третю.
Паломницький центр «Рафаїл» був заснований 2009 року при монастирі отців-студитів. За п’ять років у прощах із «Рафаїлом» побувало понад 4000 осіб, вірних різних конфесій. «З вірою навколо світу» – під таким гаслом паломницький центр возить людей до християнських святинь та культурних і природних пам’яток Західної Європи, Святої Землі, Греції, Туреччини, Росії.
фінансово.
Щиро дякуємо!
