Зцілення сліпого

Роздуми над Словом Божим на понеділок ХХХІІІ звичайного тижня, рік І

Зцілення сліпого під Єрихоном згадується в усіх трьох синоптичних Євангеліях. Причому ця подія має найбільше розбіжностей. Лука і Марко згадують одного сліпого, Матей говорить про двох. Одні пишуть про те, що зцілення відбулося, коли Ісус виходив з Єрихону, натомість інші навпаки — тоді, коли Ісус тільки наближався до Єрихону. Сьогодні ми не будемо досліджувати усіх цих нюансів, хоч вони дуже цікаві. Залишимо таке пояснення до іншої нагоди — нехай це буде невеличка інтрига і заохочення, щоб самому «попорпатися» у Святому Письмі. Зосередьмося на версії тексту від Святого Луки.

«Коли Ісус наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав».

Подумаймо про сліпого, який просить милостиню і сидить край дороги. Подумаймо, що може означати ця сліпота? Почнемо з далека… Око — це орган людського тіла, який є найчутливішим на сприймання СВІТЛА. Завдяки сприйманню світла око бачить… Не будемо вдаватися в тонкощі анатомічної будови ока, нехай поки вистачить цього. Сліпа людина нічого не бачить. Це не означає, що навколо неї зникло світло: просто до неї воно не потрапляє. Так особа живе в темряві і ця темрява є в середині неї самої, навіть коли на зовні ясно. Це розповідь про тих, котрі вже нічого не бачать у своєму житті і просто, щоб нікому не заважати, сидять край дороги.

Така сліпота може проявитися і в духовному житті. Світло — образ Божого Слова. Воно освітлює мій шлях, є світлом для моїх ніг. Життя поза Словом — це життя в темряві. В темряві людина втрачає можливість розпізнавання: має клопіт, щоб розпізнати форму предметів; не бачить барви; не відчуває простору і відстані. Сліпота, породжена неслуханням Слова Божого, веде до втрати здатності розпізнавання.

«Один сліпий сидів при дорозі» — сліпота веде до «сидячої» постави. Коли ми придивимось до життя багатьох біблійних героїв, то побачимо, що часто їхній шлях розпочинається з заклику Бога: Встань і Йди, а не Сядь і сиди. Слово Боже виводить на шлях віри. Брак Слова, не слухання Слова веде до «сидячої» постави: втечі від відповідальності, від труднощів, взагалі від реальності. При дорозі — Отці Церкви, коментуючи цю поставу, посилались на Євангелію від Йоана: Я є дорога, і правда, і життя! (Йн 14, 6). Сліпий сидів не на дорозі, а лише при дорозі, якою є Ісус (св. Єронім). При дорозі виражає також відносини цього чоловіка: він був «з краю» усіх, які проходили повз нього. Цей «край дороги» — місце відкинення людьми. Але саме таке місце спонукає до крику і до справжньої молитви до Господа.

І він закричав, гукаючи: «Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!» В молитві сліпця можна побачити певну терміновість, невідкладність. Саме таке значення має слово «кричати» в грецькому тексті. Це була молитва, яку не можна було відкласти ні на завтра, ні навіть на «після обіду». І вже точно не можна було зволікати аж до Великого Посту, щоб тоді врешті решт почати навертатися. Це слово спонукає мене задуматися над власною ситуацією: Чи моя темрява так мені заважає, що я вже хочу кричати до Господа? І я з острахом починаю думати: Якщо я спокійно відкладаю такий крик, то може я вже звик до темряви…

Ісусе, сину Давидів, помилуй мене … — Церква (особливо Східні Отці Церкви) бачить у цій короткій молитві скорочення усього Євангелія: таке собі «Євангеліє в пігулці». Ісусе, Сину Давидів — визнаємо в Ісусі Сина Давидового, тобто Месію, посланого Отцем заради нашого спасіння. Помилуй мене — визнаємо свою ситуацію: Господи, я не можу сам впоратись зі своїм життям, я не в стані сам себе спасти, лише Ти можеш мене врятувати.

В цьому уривку ми також можемо побачити дві постави людей. Одні кличуть сліпого до Ісуса — це місія Церкви. Інші ж, які йшли попереду, сварили бідолаху, казали, щоб мовчав. Виявляється, можна йти навіть попереду Ісуса, краще «знатися» на спасінні, ніж сам Спаситель, давати розумні поради, але при цьому не приводити до Спасителя.

Після свого зцілення сліпий пішов за Ісусом, а не перед Ісусом. Якщо вівці, котрі слухають голос Пастиря, за Ним слідують, тобто йдуть за Ним, то цікаво: а які ж тоді йдуть поперед Нього?..