Християнин, який не хоче понизитися, не хоче служити, той, який всюди лише чваниться, – це жахлива річ. Таку пересторогу висловив Папа Франциск під час загальної аудієнції, що відбулась у середу, 18 грудня 2013 р., на площі св. Петра у Ватикані.
Оскільки це була остання така зустріч перед Різдвом, Святіший Отець присвятив своє повчання цій темі, наголосивши на тому, що Ісус є «Богом-з-нами».
Народження Ісуса, за словами Папи Франциска, є «святом довіри і надії, яка долає невпевненість та песимізм». А причиною того є віра у те, що Бог є з нами, Він вірить у нас: «Бог приходить, щоб жити разом з людьми, обирає землю собі за домівку, щоб бути поруч з людиною, дозволяючи людині знайти себе там, де вона проводить свої дні у радощах та горі. Тому земля вже не є тільки «долиною сліз», але також місцем, де сам Бог поставив свій намет».
Святіший Отець зазначив, що Бог настільки бажав розділити з нами людські умови, що в Ісусі став людиною. І в цьому є ще щось захопливе. «Присутність Бога серед людства, — пояснив він, — здійснилася не у ідеальному, мирному світі, але у цьому реальному, позначеному багатьма добрими і поганими речами, позначеному поділами, злодіяннями, бідністю, зловживаннями та війнами». Так учинивши, Бог «у нездоланний спосіб показав свою милосердну та повну любові прихильність до людських істот». У цьому контексті Папа запитав присутніх, чи вони справді вірять у те, що Ісус є «Богом-з-нами», закликавши учасників аудієнції хором повторити це визнання віри.
Папа додав, що саме в цьому й полягає великий «дарунок» Віфлеємського Дитяти, яким є духовна енергія, що допомагає нам «не загрузнути у наших труднощах, у розчаруваннях та смутку, тому що це енергія, яка розпалює та перемінює серця». Адже Христове Різдво приносить нам радісну вістку про те, що «Бог полюбив нас безмежно і по-особливому, і не лише дає нам пізнати цю любов, але дарує її нам».
«Із радісного споглядання таїнства Божого Сина, який народився для нас, можемо почерпнути дві думки», — зазначив Святіший Отець. По-перше: «Якщо Бог у Різдві об’являється не як той, який перебуває десь високо і панує над всесвітом, але як той, який понижується: Бог понижується, сходить на землю, як убоге Дитя, — то це означає, що для того, аби бути подібними до Нього, ми не повинні виноситися над іншими, але навпаки, понижуватися, служити, ставати малими разом з найменшими та убогими з бідними». Тому християнин, який «не хоче понижуватися, не хоче служити, християнин, який всюди чваниться», є не християнином, а радше «язичником». По-друге, у зв’язку з тим, що через Ісуса Бог став одним із нас, то «хоч би що ми вчинили для своїх ближніх, то це вчинимо Йому».
«Довірмося материнському заступництву Марії, Ісусової та нашої Матері, щоб Вона допомогла нам під час цього вже недалекого святого Різдва, розпізнавати в обличчі нашого ближнього, а, особливо, в обличчях найслабших та відкинених осіб, образ Божого Сина, що став людиною», — підсумував Папа Франциск.
Кілька фото із нинішньої загальної аудієнції:
За матеріалами: Радіо Ватикану / Catholic News Service