Серед католиків Німеччини вчення Церкви про сім’ю, шлюб, сексуальність не відіграє майже ніякої ролі.
На це вказують представлені тамтешнім єпископатом результати «анкети Франциска», яка є приготуванням до осіннього Синоду єпископів на тему душпастирства подружжя і родини.
Результати анкети уже опрлюднили архидієцезії Мюнхена і Берліна. Величезний розрив поміж ученням, що його проголошує Церква, і практичним життям німецьких католиків заскочила зненацька навіть світські медіа, в яких цю тему широко й охоче коментують. Аналізуючи тисячу з лишнім сторінок відповідей на папський квестіонарій, німецькі єпископи доходять таких висновків: учення Церкви в питанні подружжя і родини сприймається вибірково.
Для більшості католиків образ сім’ї, пропонований Церквою, є надто ідеалістичним. Церковні документи про подружжя і родину знають тільки окремі нечисленні вірні, для більшості ж ці папірці жодного значення для практичного життя не мають. Єпископи стверджують, що неформальні зв’язки, у яких католики живуть, і співживуть до шлюбу, не становлять якоїсь «частини душпастирської дійсності», але, навпаки, є переважною формою життя. Майже всі — наближено кажучи, відсотків із 90 — пар, які просять про церковний шлюб, уже кілька років як живуть разом.
Найбільше проблем німецькі єпископи мають із методом природного планування родини: навіть серед активних вірних його не знають, а більшість людей і охоти знати цей метод не виражає. Своєю чергою, небажання Церкви благословляти гомосексуальні пари сприймається німецькими католиками як дискримінація.
Німецький єпископат звертає увагу, що результати анкети не є повністю репрезентативними, оскільки опитування не було фахово проведене соціологічним інститутом. Проблемною є також методологія: у деяких дієцезіяї вірні могли висловлювати свою думку завдяки інтернету, а в інших до голосу були допущені тільки окремі кола. Єпископи підкреслюють, що не належить змінювати вчення Церкви, але варто замислитися над підкресленням деяких моральних проблем. У світлі очікуваного Синоду єпископи пропонують, аби насамперед відійти від т. зв. «етики заборони».
За матеріалами: wiara.pl