Коли мітингувальники зрозуміли, що стояти їм доведеться не день-два, а ще багато часу, вони почали звертатися до священнослужителів, щоб ті прийшли і молилися з ними. Священики з власної волі йшли на майдани міст і сіл ще й тому, що усвідомлювали, що їм – громадянам країни, потрібно там бути. Це ініціатива самих священиків. Церква стоїть на боці Майдану, не як політичного, а як суспільно-народного способу протесту.
Про це сказав о. Ігор Яців, керівник Департаменту інформації УГКЦ, в інтерв’ю для щоденної національної ділової газети «Комерсант».
За його словами, попри те, що Церква поза політикою, вона присутня на Майдані як духовна установа, яка потрібна самим мітингувальникам: «Я називаю це миротворчим контингентом Майдану, який не вникає в політичні питання щодо того, хто має бути наступним президентом чи прем'єром».
За словами о. Ігоря, допоміжним засобом у визначенні способу поведінки священиків УГКЦ у такій ситуації є соціальна доктрина Католицької Церкви. «Досвід взаємодії Церкви з владою і суспільством в різних ситуаціях вилився у документ, що став підсумком століть її життя. У цьому документі чітко написано, що Церква повинна бути з народом. Крім того, у ньому йдеться, що народ має право протестувати проти кроків влади, з якими він не згоден. Там чітко вказано, що збройний, силовий протест – захід крайній і неефективний. Тому, якщо є прояви насилля з будь-якої сторони, потрібно не відповідати тим самим, а намагатися зберігати мирний спосіб протесту, який приносить менше зла…» – пояснив священик.
На його переконання, застосувавши зброю, складніше сісти за стіл переговорів. З цього приводу Блаженніший Святослав (Шевчук), Предстоятель УГКЦ, сказав, що доти, доки зберігається мирний спосіб протесту, Церква – з народом. Якщо ж буде збройний, насильницький протест, то Церква не зможе стояти на Майдані, бо це не відповідає Божому Закону.
За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ