Єпископ-ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький, що зараз перебуває у Римі з нагоди Ювілею молоді, у коментарі для CREDO розповів про те, як українська молодь переживає урочистості, і поділився своїми особистими враженнями.
— До Рима на ювілейні урочистості прибула наша група молоді, разом це близько 900 людей. З них 420 людей — це групи, підготовлені Душпастирством молоді Римсько-Католицької Церкви, а інші — представники неокатехуменальних спільнот. Відчутно, що у наших групах бракує хлопців — здебільшого, це дівчата. Причини зрозумілі, але ми своїми молитвами єднаємося з хлопцями, які залишилися в Україні, особливо з тими, які нас захищають і несуть на собі великий тягар війни. Ми молимося за кожного з них у всіх святих місцях, які відвідуємо.
Першою великою подією цього Ювілею була привітальна Меса Римської Церкви, на яку зібралося близько 120 тисяч людей. Звісно, для нас, українців, дуже промовистим та зворушливим було те, що під час промови до молоді, яка пролунала шістьма мовами, було згадано про нашу державу і про ті важкі часи, які ми переживаємо — разом зі Святою Землею.
Наша молодь, звісно, була розпорошена по площі і по вулицях і переживали цю Літургію у свій спосіб. Різні групи мають здебільшого свою програму: це францисканські, кармелітанські групи тощо. Вони відвідують основні місця, приходять до Ювілейних Дверей, беруть участь у Месах за місцем перебування, але так само є певні пункти, де збирається українська молодь. Наприклад, сьогодні, у четвер ввечері, заплановано літургію у соборі Святої Софії, а завтра, 1 серпня — літургію у базиліці Санта-Марія-Маджоре. Ці літургії мають на меті об’єднати нашу українську молодь.
Якщо говорити про власні враження, то я дуже тішуся, що бачу нашу молодь, яка у ці складні часи знайшла можливість приїхати. Багато людей, почувши, що ми з України, — а разом із греко-католиками нас є понад 2000 осіб, — дивуються і кажуть: «Як це можливо?». Натомість організатори і деякі єпископи говорили мені: «Дякуємо, що ви тут, що ви своєю присутністю нагадуєте про Україну цілому світові».
Маю сказати, що у Римі зараз дуже спекотно, дістатися до потрібних локацій буває складно, метро і автобуси переповнені, часто треба чекати. Молодь вже відчутно втомлена, але, як каже Книга пророка Ісаї, тих, що надіються на Господа, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться! Ми постійно про це згадуємо — і рухаємося вперед.
Наостанок хочу згадати ще про одну важливу подію: 12-годинну молитву у церкві святих Сергія і Вакха, де наша молодь мала у своєму розпорядженні годину для молитви за мир в Україні, за те, щоби ми були наповнені надією та укріплені Господом.
фінансово.
Щиро дякуємо!
