Літургійні читання на 27 вересня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Св. муч. Калістрата і дружини його.
Преп. Ніла, основника й ігумена монастиря Криптоферратського

Апостол
Гал 2, 6-10

6 Стосовно тих, які вважають себе кимось, — для мене немає жод­­ної різниці, якими вони бу­ли колись, — то Бог не дивиться на обличчя людини. Адже ті, хто вважає себе кимось, мені нічого не додали. 7 Навпаки, побачивши, що мені довірено Євангеліє між язич­ни­ка­ми, як і Петрові між обрізаними, — 8 адже Той, хто допоміг Петрові бути апостолом між обрізаними, допоміг і мені між язичниками, — 9 та визнавши дану мені благо­дать, Яків, Кифа та Йоан, котрі вва­жаються стовпами, подали мені й Вар­наві, як співучасникам, руки, щоб ми йшли до язичників, а вони — до обрі­за­них, 10 аби тільки ми пам’ятали про вбо­гих, що, власне, я і намагався ро­бити.

Євангеліє
Мр 5, 22-24. 35 – 6, 1

22 Прийшов один зі старших синагоги на ім’я Яір і, побачивши Ісуса, впав Йому до ніг 23 і дуже просив Його, кажучи: До­нечка моя помирає. Прийди і поклади на неї руки, щоб видужала й жила! 24 І Він пішов з ним. За Ним ішов великий натовп і тіснив Його.
35 Коли Він ще говорив, прийшли від старшого синагоги та й сказали: Донька твоя померла, навіщо ще турбувати Вчителя? 36 Ісус, почувши сказані слова, говорить старшому синагоги: Не бій­ся, тільки вір! 37 І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Яко­­ва та Йоана — брата Якового. 38 Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він побачив метушню та тих, які дуже плакали й голосили. 39 Увійшовши, сказав їм: Чому ви метушитеся й плачете? Дитина не по­мерла, а спить! 40 І почали сміятися з Нього. Він же, випровадивши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і війшов туди, де лежала ди­ти­­на. 41 І, взявши дитину за руку, промовив до неї: Таліта кум, — що в перекладі озна­­чає: Дівчино, кажу тобі, встань! 42 І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять ро­ків. І жахнулися всі відразу від ве­ли­­кого потрясіння. 43 Та Він суворо наказав їм, щоб ніхто не довідався про це. І звелів да­­ти їй поїсти.

1 Ісус вийшов звідти і попрямував до свого рідного краю, а за Ним йшли слі­дом Його учні.

Біблійні роздуми