Апостольський нунцій Томас Едвард Ґалліксон у своєму блозі поділився думками з приводу ситуації в Україні, звертаючись до старозавітних історій.
«Сьогодні я прочитав статус Лесі Оробець у Фейсбуці, — пише архиєпископ Ґалліксон, – в якому вона стисло, але красномовно закликає Україну піднятися ще раз, тепер вже проти іноземного диктатора. Вона шкодує, що Україна не має часу оплакувати мертвих або надто опікуватися пораненими, вдовами, сиротами або батьками та сім'ями, що сумують за втратами дітей.
Що мені спало на думку, так це слова, якими ми молилися впродовж стоянь Хресної Дороги протягом мого дитинства та юності. Описуючи горе Пресвятої Діви Марії під час страждань її Сина, використовуючи слова з маленької книжечки вибрані з Книги Рут: «Сльози на її щоках й ніщо її не тішить…Всі ви, що проходите шляхом, гляньте й побачте чи є ще таке горе як моє горе?… Не кличте мене Ноемі, що означає прекрасна; кличте мене Мара, що означає гірка».
Йов, у своєму горі, поскаржився, що Бог навіть не дав йому часу, щоби проковтнути слину. Так, ми настільки важко пригнічені, нам так важко встояти перед мовчанням Бога. Жоден з нас не має ілюзій про важкий шлях та дуже реальні перспективи перешкод у створенні нової української нації. На вершині таких перешкод є головування несправедливого, холодного розрахунку іноземного вторгнення та можливо й війни.
Ізраїльський народ в своєму поході через Червоне море, коли колісниці та коні фараона насувалися позаду них, заголосив до Бога та Він спас їх, вказуючи шлях через води.
Звичайно, ми молимось за мир! Так, ми молимось за визволення! Ми благаємо, щоби Господь Саваот воював за нас проти супостатів! Вірш з недільного вхідного псалму я написав у заголовку: «Лише у Бозі спочивай, душе моя». Відоме зображення «Небесної Сотні», вбитих героїв Майдану, показує їх стоячими у вогні. Я сподіваюся вони та ми вистоїмо ще, перш, ніж знайдемо спочинок від наших трудів. Нехай страждальна Матір Божа захистить своїм покровом свій улюблений народ!» — закінчив свою думку Нунцій.
фінансово.
Щиро дякуємо!
