Цієї суботи, 8 березня 2014 р., в Кіноклубі Інституту релігійних наук у Києві відбудеться кінопоказ першої серії з циклу фільмів «Декалог» (Польща, 1989) режисера Кшиштофа Кєсльовського.
Перегляд триватиме близько години, після чого можна буде почути коментар до фільму у світлі християнської віри. Його зробить директор Інституту о. Войцех Сурувка ОР, а потім відбудеться обговорення побаченого.
Зустрічі Кіноклубу заплановано у форматі великопісних реколекцій. Це буде цікаво для тих, хто любить кіно й тих, хто прагне поглибити свою віру. Для християн і тих, хто ще перебуває у пошуку. Мета зустрічей — пізнати через мистецтво значення віри у житті людини.
Наступна, друга, зустріч буде у четвер ввечері, 13 березня.
Юлія Карпицька, співорганізатор проекту: «Беручись за перегляд “Декалогу”, варто було би запитати себе: чи виразно я бачу зв’язок Десяти заповідей зі своїм життям? Складно відповісти? От тому й у фільмі не все так просто».
Учасники обговорення:
Юлія Карпицька (режисер, сценарист, керівник театрального гуртка, автор кінорецензій у двотижневику «Католицький Вісник»).
Войцех Сурувка ОР (священик, монах-домініканець, директор Інституту релігійних наук).
Вхід вільний!Початок о 18.30.
Адреса: вул. Якіра, 13, кав’ярня (2 поверх).
8 березня, 18:30–20:30
Координатор: 063 474 10 00, lullulah@gmail.com (Юлія Карпицька)
Про фільм «Декалог»:
Кожна з серій фільму Кшиштофа Кєсльовського триває близько години. Хоча «Декалог» є варіацією на теми Десяти заповідей, жодна з серій не віддзеркалює їх у контексті християнської віри буквально. Цикл знято в різних жанрах — від психологічної драми до комедії; проте в одному стилі.
У зйомках взяли участь відомі польські актори: Христина Янда, Гражина Шапаловська, Єжи Штур, Богуслав Лінда й інші.
У книжці «Про себе» Кшиштоф Кєсльовський пояснював ідею фільму:
«“Декалог” — це спроба розповісти десять історій, які могли статися з кожним. Це історії про людей, захоплених житейською метушнею; але внаслідок неочікуваного збігу обставин вони розуміють, що товчуться на одному місці й забувають про справді важливі цілі. Ми стали занадто егоїстичними, надміру зосередженими на собі та своїх потребах. Ми нібито багато робимо для своїх близьких, але коли настає вечір — виявляється, що у нас вже немає ані сил, ані часу, аби їх обійняти чи приголубити, сказати їм щось добре. У, нас не вистачає на це життєвої енергії. Ми вже нездатні висловити свої справжні почуття. А життя минає».
Ольга Рибачук
фінансово.
Щиро дякуємо!
