Дорогі брати в Христовому священстві!
Богопосвячені особи!
Дорогі в Христі Брати і Сестри!
Урочистість Господнього Благовіщення провадить нас, віруючих в Христа, до Назарету. За життя Марії це було мале містечко, в якому звичайним ритмом проходило життя людей, які належали до Вибраного Народу. Час там визначали шабати, що минали, та інші свята, приписані релігії Мойсея, а думки всього народу скеровувалися на прихід Месії. Сьогоднішня Євангелія свідчить про те, що виповнилися прагнення Вибраного Народу. Архангел Гавриїл прийшов до Марії з Назарету, щоб сповістити їй, що це на ній виповняться обітниці пророків, а її Син, який буде зачатий чудотворним і непорочним способом за благодаттю Святого Духа, буде Сином Всевишнього.
Надзвичайність цієї події підтверджує певна деталь у культі віри Церкви. Отож, два рази на рік – в Урочистість Благовіщення та Різдва Христового – під час молитви Символ Віри, на слова: «воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком», стаємо на коліна, щоб тим самим прославити Бога, який в дарі Єдинородного Сина переступив границю людського розуміння і дав доказ випереджуючій, «видимій» любові.
Опис благовіщення залишається для нас надзвичайно важливим знаком, який отримуємо від самого Бога. В першу чергу мусимо зауважити вартість дару життя. Божий Син приймає людське тіло, таке, яке маємо ми з вами. Цей знак пригадує нам про повагу до життя, яке ми отримали, життя, яке мусимо прожити згідно з Божими Заповідями і євангельськими вказівками. Шанувати своє життя – це турбуватися про його фізичний і духовний розвиток. Ми отримали життя з Божої руки, тож дозвольмо, щоб після його завершення ми повернулися в Божі руки і були приєднані до сонму святих та блаженних.
Вслуховуючись у слова сьогоднішнього Євангелія, чуємо згоду на волю Божу з уст Марії, Божої Матері. Рішення Марії залишається для нас чудовим прикладом прийняття Божої волі. Цей знак повинен пригадувати усім нам, що посеред багатьох очікувань Бога, є також те, що ми християни станемо на стороні життя, особливо того, яке ще саме не може боротися за себе, тобто за життям дитяти, зачатої в лоні жінки. Колись говорили, що час вагітності є благословенним станом, тобто святим, бо чим же є благословення, як не ознакою святості.
Возлюблені в Христі!
Минулої неділі ми, вірні, молилися актом Присвячення України Непорочному Серцю Пресвятої Діви Марії, який Єпископи склали 20 березня цього року. Посеред багатьох постав, які нас в ньому засоромлюють, були перелічені гріхи абортів, оскільки наша країна належить до грона тих держав, в який робиться найбільше абортів. Якщо людина підносить руку на благословенний стан, то вона обирає зло. Найболіснішим фактом є те, що роблять аборти також християни, а між ними віросповідники Римо-Католицької Церкви. Тому віддаючись під опіку Божої Матері, ми вдивлялися в Її Непорочне Серце, щоб не тільки жаліти та перепрошувати за цей гріх, а й складати у цьому серці надію на те, що відвернемося від зла і навернемося до святого життя, щоб на такому фундаменті будувати благословенний, щасливий, відповідальний і відкритий на волю Бога дім.
Знаком навернення до святості є конкретні дії, пов’язані з охороною зачатого життя, якому загрожує небезпека позбавлення права на життя. Тому прошу і заохочую кожного зрілого католика приєднатися до світового руху охорони ненародженого життя. Ним є Рух Духовної Адопції. Започаткувався цей рух невдовзі після об’явлень Матері Божої в Фатімі, стаючи відповіддю на заклик Богородиці, щоб молитися на розарії, покутувати і винагороджувати за гріхи, які найбільше ранять Її Непорочне Серце.
Про те, що існує необхідна потреба великої молитви за життя говорив бл. Йоан Павло ІІ в енцикліці «Evangelium Vitae». У відповідь на його слова щороку в кожній країні святкується День Святості Життя, який є нагодою до того, щоб «державна, суспільна влада і громада задумалися над покладеною на них відповідальністю за охорону і будування поваги до людського життя, особливо найменших, найслабших людей і тих, які приречені на допомогу інших».
Тому, розраховуючи на Вашу відповідальність прошу Вас, брати і сестри, підтримайте Духовну Адопцію, тобто моліться в намірі дитини, якій загрожує смерть в лоні матері. Ця молитва передбачена на дев’ять місяців, стільки, скільки триває благословенний стан матері, і складається зі щоденного десятка однієї таємниці розарію, спеціальної молитви в намірі дитини і її батьків. Хоча особа, яка вирішить духовно адаптувати дитину, не знає ким є «її» маля, а також не знає імені дитяти, бо воно відоме лише Богові, проте своєю молитвою може її врятувати.
Всі, які прагнуть долучитися до цієї чудової справи Церкви можуть сьогодні скласти обітниці пов’язані з Духовною Адопцією. Вчинімо це під заступницькою опікою Матері Божого Сина і відважно скажімо «нехай зі мною станеться по Твоєму слову».
Дякуючи усім за турботу про життя, випрошуючи для Вас щедрі Божі благодаті від щирого серця Вас благословляю – В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.
Львів, Урочистість Господнього Благовіщення
25 березня 2014 року
Архієпископ Мечислав Мокшицький
Львівський Митрополит
Голова Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України
фінансово.
Щиро дякуємо!
