Роздуми над Словом Божим на середу IV тижня Великого Посту
Допомога наша в Імені Господа, що створив небо й землю! — з цією короткою молитвою на устах міністранти виходять на Службу Божу… і дещо помиляються, бо у Пс 123, 8 прислівник hoseh має перекладатись не що створив, а що творить небо й землю. Для юдеїв Господь не є кимсь, хто створив цей світ, запустив у рух планети (немов годинникар завів годинник), і далі все відбувається без Його участі. І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є. Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас (Вих 3, 14). Бог є Тим, Хто весь час перебуває поруч, піклується про людей, іншими словами — постійно створює все прекрасне в нашому світі. Про те, що Господь пам’ятає про нас, нагадує сьогодні Ісая: «Невже може забути мати своє немовля, щоб не мати жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, Я тебе не забуду» (Іс 49, 15).
Також Ісус, боронячи своє право працювати в суботу, посилається на свого Батька, який працює щоденно: «Мій Отець працює дотепер, — працюю і Я». Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити, і не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав своїм Отцем, роблячи себе рівним Богові. Хоча в такій спосіб Ісус не лише не виправдає себе в очах юдеїв, навпаки — тим самим розпалює ще більший їхній гнів, але правда має бути сказана. Отець передав Синові все: створений світ, право оживляти (пор. вчорашнє Євангеліє) і воскрешати, встановлювати в світі моральні норми (також щодо суботи), а навіть судити світ.
До речі, щодо суду також з’явилися певні зміни: «Воістину, воістину кажу вам, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя». Іншими словами, на суд приходити не обов’язково.