Монастир кляузорових сестер-бенедиктинок у Житомирі
У Житомирі триває пленарне засідання конференції старших настоятельок жіночих чернечих інституцій РКЦ в Україні.
Такі зустрічі монахині проводять щороку. Під час них обговорюють найважливіші події у Церкві, згромадженнях та країні. Діляться досвідом праці та служіння.
Цьогоріч засідання відбувається з 8 по 10 квітня у житомирському монастирі кляузорових Сестер Бенедиктинок. Участь ньому беруть представниці 34 чернечих згромаджень. Загалом же в Україні працює 62 жіночих згромадження.
Про 16 пленарне засідання, яке зараз триває, CREDO розповіла Голова конференції старших настоятельок жіночих чернечих інституцій сестра Анна Кліпацька зі згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії.
Старші настоятельки чернечих згромаджень слухають конференцію. На хорах за гратками сидять сестри-бенедиктинки
Основною темою зустрічі заздалегідь було обрано «Богопосвячені особи в Європі: свідки та будівничі сопричастя». Як розказала монахиня, у березні в Україні мала відбутися Генеральна Асамблея Унії Конференції Європи старших настоятелів і настоятельок. До цієї зустрічі майже 2 роки спільно готувалися римо- та греко-католицькі ченці і черниці. Проте через загрозу війни цю зустріч було скасовано. Але, наголосила с. Анна, богопосвячені особи Європи молилися і моляться за Україну. Старші настоятельки жіночих згромаджень вирішили залишити ту ж саму тему і розглянути її у світлі останніх подій в Україні: послухати як будували сопричастя ті, котрі були на Майдані, як вони давали свідчення.
Урочисту Службу Божу, яка відкрила пленарне засідання, очолив єпископ Віталій Скомаровський, відповідальний за богопосвячене життя при Конференції єпископату України.
Про актуальні суспільні події сестрам розповіли Апостольський нунцій в Україні Томас Ґалліксон, єпископ-помічник Києво-Житомирської дієцезії Станіслав Широкорадюк, а також священики й монахині, що брали активну участь у Майдані.
Представник Ватикану в Україні архиєпископ Ґалліксон наголосив на чотирьох позитивних пунктах, які привніс Майдан: дав визволення з ув’язнення буденності; дав нагоду до євангелізації і розвитку сучасної культури; Майдан став місцем початкової християнської катехизи, а також показав екуменічну співпрацю, основану на взаємній пошані.
Життя всередині барикад мало свої правила та ритм, але було дуже схильне до пошуку Бога, до прийняття Об’явлення, а це саме те, чого так бракує у сучасному світі, — зазначив ієрарх. Згадуючи щоденні нічні молитви на Майдані, Апостольський нунцій, сказав, що такий розпорядок вказував на важливу роль Бога в історії. Також архиєпископ зауважив, що Майдан став місцем святкування літургійного року: там відзначалося і Різдво, і Хрещення, й укладалося Таїнство Подружжя, і, на жаль, тривала жалобна молитва Церкви за померлих. Важливою рисою Майдану був екуменізм. Разом молилися православні, римо- та греко-католики, протестанти.
Про душпастирство в екстремальних умовах розповів єпископ-помічник Києво-Житомирської дієцезії та адміністратор Луцької дієцезії єпископ Станіслав Широкорадюк. Владика сказав, що на Майдані були священики, які добре працюють на парафіях. Не боялися ризикувати своїм життям та перебували разом з людьми душпастирі, які більше схильні до традиційних молитовних практик, ті, які постійно моляться Розарій та Хресну дорогу. Натомість священиків, які належать до нових рухів у Церкві, на Майдані було небагато. Чомусь ті, харизмою яких є євангелізація людей вулиці, воліють виривати віруючих з парафій, а не проповідувати назовні, — сказав єпископ. Владика Станіслав наголосив, що Майдан був саме таким місцем, де люди потребували священиків і мали відкриті серця на те, щоб слухати Євангелію.
Про душпастирство серед людей розповів о. Микола Мишовський. Він наголосив, що римо-католикам, які були на Майдані, бракувало священиків. Іноді вони відчували себе покинутими. Але в найстрашніші часи, коли людей розстрілювали, вже ніхто не розбирався до якої конфесії чи патріархату належиш, всі разом молилися та оплакували загиблих.
Монахині дуже багато допомагали і на Майдані, і в госпіталі, що був організований у соборі Святого Олександра. Сестри не тільки промивали рани та підтримували морально, інколи допомагали виводити людей із шокового стану.
Про Майдан розповідали у каплиці. Таким чином кляузорові сестри-бенедектини теж змогли послухати ці свідчення. Вони постійно молилися та моляться за Україну і дуже переживають, — наголосила с. Анна Кліпніцька.
На засіданні були присутні також гості з Української Греко-Католицької Церкви: сестра Наталія Мельник – Голова Конференції жіночих згромаджень УГКЦ та о. Роман Лагіш – секретар Конференції чоловічих згромаджень УГКЦ. Вони розповіли про життя своїх спільнот.
Римо- та греко-католицькі ченці і черниці нав’язали більш тісну співпрацю останнім часом. «Наступного року у вересні ми плануємо зробити спільну зустріч богопосвячених осіб РКЦ та УГКЦ», — розповіла Голова конференції старших настоятельок жіночих чернечих інституцій сестра Анна Кліпацька.
Сьогодні, 9 квітня, Старші настоятельки присвятили день молитві та обговоренню планів на майбутнє. Зокрема, вже заплановано нічне молитовне чування в намірах нових покликань, яке відбудеться 9-10 травня у Всеукраїнському санктуарії Матері Божої Бердичівської.
Пленарне засідання конференції старших настоятельок жіночих чернечих інституцій РКЦ в Україні закінчиться завтра, 10 квітня.
фінансово.
Щиро дякуємо!
