Коли Господь бажає нам доручити якусь місію, то Він приготовляє нас до того, щоб добре її виконати, а наша відповідь на Його пропозицію повинна ґрунтуватись на молитві та вірності. Це була провідна думка Папи Франциска у проповіді, яку він виголосив під час нинішньої ранішньої Святої Меси.
Одного дня ми можемо бути сміливими супротивниками ідолопоклонства на служінні Господеві, а вже наступного – пригніченими та у депресії, бо хтось нас налякав під час виконання місії. Господь Бог є і буде тим, який може врегулювати ці дві крайні точки людської сили та людської слабкості. Свою думку Вселенський Архиєрей підсилив прочитаним на Службі Божій біблійним уривком зі старозавітної Книги Царів, де розповідалося про пророка Іллю, який отримав запрошення вийти на гору Хорив і стати перед Богом. Коли Господь переходив, подув сильний вітер, затряслася земля і запалав вогонь, але у жодній із цих природних речей не виявився Господь. А наостанку подув ніжний вітерець, у якому Ілля відчув присутність Господа Бога, який проходив повз нього. «Господь не був в вітрі, у землетрусі, у вогні, але був у тому подуві лагідного вітерця, у мирі… у подихові дзвінкої тиші», – підкреслив проповідник, додавши, що Ілля вмів розпізнати, де був Господь. Бог приготовляв Іллю до місії, даючи йому дар розпізнавання, і лише після того доручив йому завдання.
Місією, яку Господь доручив Іллі, було помазання нового царя Ізраїлю та нового пророка, який мав би замінити самого Іллю. «Господь, – мовив Папа, – приготовляє душу, готує серце, і приготовляє його у випробуванні, у послусі, у витривалості». І кожного із нас Бог готує до місії: перш ніж дати нам якесь завдання, Господь добре нас до нього приготовляє. Святіший Отець наголосив, що важливою не є лише остаточна мета, тобто отримане завдання, але дуже важливим є і сам шлях приготування до отримання місії. В житті нам можуть доручати різні завдання, але місія, яку нам доручає Господь, відрізняється тим, що перед її початком Він дозволяє нам розпочати шлях очищення, розпізнання, послуху, молитви. А вірність цьому шляхові – це дозволити, щоб нас провадив сам Господь. Тоді ми, як і пророк Ілля, подолаємо страх і осягнемо свою мету.
За матеріалами: Радіо Ватикану