Роздуми над Словом Божим на четвер XVI звичайного тижня, рік ІІ
Пригадую, в дитинстві часто старші бавилися з нами, затуляючи нам очі долонями, і як ми при цьому радісно усміхалися. В шкільному ж віці, бавлячись із заплющеними очима, ти міг досить легко спіткнутись і розбити коліно, адже рухатися було складно і трохи невідомо куди. Невідома траєкторія…
Траєкторія руху, «таємниця», яку Ісус прагне довірити тобі сьогодні, достатньо відкрита і зрозуміла, але чи погодишся ти прийняти визначений напрямок? «І буде там дорога чиста; дорогу ту назвуть святою: не пройде нею ні один нечистий; вона лиш їм буде служити; навіть і недосвідчені на ній не заблудять» (Іс 35, 8).
«Бо хто має, тому дасться…» Цікаво, хто ж це той, хто отримує, та й ще й примножиться йому? Поглянувши на грецький переклад слова «має», побачимо, що він містить значення «володіти», «охороняти», «обробляти батьківські поля», «доглядати за садом», «нести варту», «стримувати». Пригадується розмова Марії та Марти, коли Ісус перебував у їхньому домі й зауважив Марті, щоб вона турбувалася не про багато одразу, а лише про одне важливе (пор. Лк 10, 40-42), «несла свою варту». Таємниця, яку прагне довірити тобі Ісус, полягає в тому, щоб ти охороняв, був на сторожі, доглядав своє серце — «свій сад», який Він тобі доручив. Якщо не зробиш сказаного, маєш загрозу загрубілого серця, дослівно «серця, яке ожиріло».
Як це може статися? — досить просто. Очі це віддзеркалення мого серця. Тобто виходить, що засліплені, «закриті» очі не можуть зробити мої кроки відповідними реальній дійсності. На доказ цього в посланні апостола Павла чуємо: «Тілесна ж людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство і вона не може цього пізнати…» (1 Кор 2, 14). Але вихід є: Ісус сам пропонує тобі зцілення, при цьому не вимагаючи нічого взамін і не висуваючи жодних умов.
Приймаючи Його пропозицію, дозволяючи відкоригувати свою траєкторію, — дозволяєш Йому відкрити своїм Духом твої очі та надати тобі новий зір (пор. 1 Кор 2, 10).
Не зволікай з цією можливістю…