У суботу, 16 серпня 2014 року, на третій день Апостольської подорожі до Південної Кореї, перебуваючи у Сеулі, Папа Франциск вранці відвідав Сесомунський санктуарій корейських мучеників.
О 10.00 за місцевим часом Святіший Отець очолив Святу Месу на площі при Кванхвамунських воротах, під час якої проголосив блаженними 124 корейських мучеників. Пополудні Папа Франциск відвідав структури харитативної спільноти Коттоне: в реабілітаційному центрі «Дім надії» зустрівся з людьми з особливими потребами, у «Школі любові» — з представниками чернецтва Південної Кореї, а у Центрі духовності Коттоне — з провідниками мирянського апостолату.
Сеульський меморіальний парк «Сесомун» та район Седемун це місця, де під час переслідувань християн були скарані на смерть тисячі вірних. У наші часи ці історичні католицькі місця, разом із декількома іншими, з’єднує «Стежка життя» — багатокілометровий піший паломницький маршрут, який пролягає Сеулом.
Сесомун — це найбільший санктуарій, присвячений мученикам релігійних переслідувань, одне з найбільш шанованих місць корейської Церкви. 1999 року, на знак пошани до 103 мучеників, 44 з яких уже канонізовані, саме на цій площі, де вони віддали життя за віру, було споруджено меморіальний пам’ятник «Сесомунські мученики». Він складається з трьох монументальних гранітних стел. Саме сюди прибув у суботу вранці Папа Франциск. Святіший Отець, у супроводі молоді, поклав квіти й провів декілька хвилин у зосередженій молитві.
На просторій центральній площі Кванхвамун зібралось понад 800 000 вірних, аби взяти участь у беатифікаційній Святій Месі. Площа взяла назву від Кванхвамунських воріт — місця, яке є символом південнокорейської столиці, центром давньої та сучасної історії й культури Кореї.
Вже втретє Церква Кореї втішається беатифікацією своїх мучеників. 5 липня 1925 року Папа Пій ХІ беатифікував 79 корейських мучеників, які загинули під час переслідувань 1839-1846 років. 6‑го жовтня 1968 року Папа Павло VІ проголосив блаженними 24 мучеників, які віддали життя за віру під час релігійних переслідувань 1866 року. Крім того, 6 травня 1984 року, відвідуючи Південну Корею, Папа Йоан Павло ІІ канонізував, тобто проголосив святими, 103 корейські мученики.
Павло Юн Джи-Чжун та 123 мученики, залічені до лику блаженних Папою Франциском 16 серпня 2014 року, належать до першого покоління корейських мучеників. Ті, кого канонізував св. Йоан Павло ІІ, представляють друге покоління мучеників, адже католицька Церква в Кореї зазнала кілька етапів жорстоких переслідувань. Готується беатифікація та канонізація також і інших корейських мучеників. Тисячі з них залишаються невідомими, бо записаними залишилися тільки імена шляхти й високопоставлених осіб.
Павло Юн Джи-Чжун був першим католиком, який віддав життя за віру. Серед мучеників є Августин Чжог Як-джонґ, дворянин і законовчитель, дві подружні пари, які присвятили своє життя Богові, катехитка Колумба Канґ Ван-Сук. Серед нових блаженних, корейських мирян, є також і китайський священик Джеймс Чжу Мун-Мо, перший місіонер у Кореї. Він відзначався надзвичайною апостольською ревністю, і за шість років після його прибуття кількість католиків у країні зросла до десяти тисяч.
«Хто нас відлучить від Христової любові?» — цим запитанням св. апостола Павла з Послання до Римлян Папа Франциск розпочав проповідь, виголошену під час беатифікаційної Служби Божої.
Святіший Отець наголосив, що ці слова Апостола Народів виявляють славу нашої віри в Ісуса Христа: Господь не лише воскрес із мертвих і вознісся на Небо, а й з’єднав нас із собою, роблячи нас учасниками свого вічного життя. «Христос — переможець, і Його перемога — наша!» — зазначив Вселенський Архиєрей.
«Усі вони жили для Христа й померли за Нього, а тепер царюють із Ним у радості та славі. Зі св. Павлом вони говорять нам про те, що у смерті й воскресінні свого Сина Бог подарував нам найбільшу перемогу з усіх можливих. І справді, «ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любові, що в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим 8, 38-39)», — мовив далі Папа Франциск. Він зазначив, що перемога мучеників, їхнє свідчення про силу Божої любові і сьогодні приносять плоди в Кореї, у корейській Церкві, яка зростає завдяки їхній жертві. Вшанування новомучеників Кореї дає нам нагоду повернутися до початків, до світанку Церкви у Кореї. Святіший Отець запросив корейських вірних пригадати всі ті величні діла, які Господь учинив на цій землі, і зберігати спадщину віри та любові, яку вони отримали від своїх предків.
Християнська віра прийшла до Кореї не через проповідь місіонерів, а завдяки серцям та розумові самого корейського народу, який, спонуканий цікавістю розуму й пошуком релігійної правди, дійшов до пізнання Бога. Через першу зустріч із Доброю Новиною Ісуса Христа перші християни Кореї відкрили свій розум Ісусові Христові. Вони бажали дізнатися щоразу більше про Ісуса, який страждав, помер і воскрес із мертвих. Пізнання про Господа Ісуса швидко привело до особистої зустрічі з Христом, до перших святих хрещень, до бажання повного сакраментального та церковного життя і до першої місійної діяльності. Усе це принесло щедрі плоди для місцевої християнської громади.
«Ця історія говорить нам про важливість, гідність і красу покликання мирян», — підкреслив Вселенський Архиєрей, вітаючи численних мирян, присутніх на Службі Божій, а зокрема християнські сім’ї, які своїм прикладом виховують молодь до віри і любові у Христі. Він також привітав усіх присутніх священиків, які своїм служінням передають багату спадщину віри, виплекану попередніми поколіннями корейських католиків.
Далі Святіший Отець наголосив, що євангельський уривок, призначений Церквою на це Євхаристійне Богослужіння, несе у собі важливе послання для кожного з нас. Ісус просить свого Небесного Отця, щоб освятив нас в істині та зберіг від світу. Цікаво, що Христос просить уберегти нас від світу, а не забрати від нього. Він посилає своїх учнів у світ, щоб ті були доброю закваскою святості й правди, щоб були сіллю і світлом світу. На цьому шляху мученики вказують нам напрямок.
Після того, як перші зерна віри були засіяні на корейській землі, мученики та християнська громада були змушені вибирати між Христом і світом. Вони знали ціну того, що означає бути Христовими учнями, вони пам’ятали попередження Спасителя про те, що світ їх ненавидітиме через Нього. Для багатьох це означало переслідування за віру, втечу в гори, де вони заснували католицькі села. Вони були готові на великі жертви та страждання заради Ісуса Христа і віри в Нього, були готові до втрати матеріальних благ, землі, слави, престижу, бо знали, що Ісус — їхній найцінніший скарб.
Сьогодні ми дуже часто переконуємося, що наша віра випробовується світом, у багато способів нам пропонують піти на компроміс щодо віри, послабити радикальні вимоги Євангелія і пристосуватися до духа часу. Папа підкреслив: саме мученики вказують нам на те, що ми повинні ставити Ісуса Христа понад усе та бачити все інше лише стосовно Нього та Його небесного Царства. Мученики заохочують нас запитати себе самих, за що ми були б готові померти, чи є щось чи хтось, за кого ми б віддали наше життя?
«Крім того, приклад мучеників навчає нас важливості любові у житті вірою», — вів далі Папа Франциск, додаючи: чистота їхнього свідчення про Христа, явлена у прийнятті однакової гідності усіх християн, привела їх до такого братерського життя, що кидало виклик тогочасній ментальності. А їхнє переконання у неподільності Божої заповіді любові до Бога та ближнього привело їх до дуже великого дбання про потребуючих братів і сестер. Приклад цих корейських мучеників багато може нас повчити. Зокрема, сьогодні живемо у суспільстві, де поряд із великим матеріальним багатством тихо зростає бідність, де рідко прислуховуються до волання убогих і потребуючих, де Христос і далі закликає Його любити та служити Йому у наших потребуючих ближніх. «Якщо наслідуватимемо приклад мучеників і віритимемо у Господнє слово, тоді зрозуміємо велику свободу і радість, з якою вони йшли назустріч смерті», — зазначив Вселенський Архиєрей.
А на завершення проповідник вказав, що спадщина мучеництва 124 корейців, проголошених цього дня блаженними Католицької Церкви, зможе надихнути багатьох чоловіків і жінок доброї волі, аби трудитися в гармонії задля кращого, вільного та примиреного суспільства, роблячи, таким чином, свій внесок у побудову миру та захист істинних цінностей у Кореї та в усьому світі. «Нехай же молитви усіх корейських мучеників, у єдності з молитвами Пресвятої Богородиці, Матері Церкви, допоможуть нам отримати благодать витривалості у вірі та в кожному доброму ділі, у святості й чистоті серця, в апостольській ревності, даючи свідчення про Ісуса Христа у цьому народі, в усій Азії та аж до краю землі. Амінь», — закінчив свою проповідь Папа Франциск.
Під час візиту у Корею Папа торкався численних питань, важливих для всього континенту, а беатифікація корейських мучеників нагадує нам про великий християнський спадок Азії, про людей, готових віддати життя за Христа, — сказав кардинал Луїс Антоніо Тагле, митрополит Маніли. Він серед інших земляків був учасником Дня молоді Азії.
— Ми свідки душпастирської любові й турботи Святішого Отця, — сказав кардинал Тагле. — Папа охоплює ними не тільки корейців та християн Кореї, а й усіх азіатів. Великим знаком надії є його підхід до молодих, той факт, що він зумів запалити молодь. Азія — дуже молодий континент. Говориться, що дві треті суспільства становить молодь. Тепер ціла Азія може побачити Папу, побачити, як він турбується про молодих, як говорить до них, виражає співчуття і дає поради. Все це становить прекрасне свідчення не тільки для Кореї, а й для цілої Азії. Інша тема, до якої Папа постійно повертається, — це солідарність і спільнота. Він цим самим говорить про поділи чи й навіть прірви між багатими на вбогими, між окремими країнами. В Азії ми зустрічаємося з різного роду поділами. Коли ж Франциск порушує цю проблему і прагне наблизити людей одні до одних, то це для нас дуже важливе послання. На мою думку, в Кореї це матиме серйозні наслідки з огляду на поділ між Північчю та Півднем.
Уранці 16 серпня Папа беатифікував корейських мучеників. Яке значення ця подія має для Кореї та Азії загалом? — запитали кардинала Тагле.
— Хоча Церква в Азії й надалі нечисленна, однак ми усвідомлюємо, що саме в Азії сотні тисяч християн віддали свої життя за віру. Отже, труднощі, з якими стикаються азійські християни, не становлять нічого нового. Така історія нашого континенту, і наша азійська Церква має прекрасний спадок, традиції, неперервність від Ісуса, який віддав своє життя, аж по мучеників, чия кров, пролита на азійській землі, є для неї благословенням. Ця беатифікація стала для нас нагодою згадати все пережите. Святіший Отець говорить про різні форми ідолопоклонства. В нього дуже легко впасти. Дуже легко можна відкласти віру вбік заради прагматизму, компромісів. Тоді як свідчення мучеників нас порушує. Ми бачимо, що в нас є наші, азійські прабатьки у вірі, які заплатили високу ціну за буття християнами. І коли постала така потреба — віддали свої життя за віру. Це безумовно є натхненням для нас усіх.
За матеріалами: Радіо Ватикану, Radiо Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
