1. Все мінливе. Те, що сьогодні здається непорушним, вже завтра може зникнути, а неймовірне — стати буденністю. Ще рік тому про комендантську годину, репресії і війну я знав тільки з книжок, а життєві плани будував хіба що з поправкою на інфляцію. Але, як кажуть українці, «не так сталося, як гадалося».
2. Втім, навіть страшні зміни можуть обернутися на краще. Коли обжитий десятиліттями світик зруйнований, під уламками можна знайти доволі несподівані речі, як це буває при знесенні старого будинку. І зовсім не обов'язково це буде якийсь безглуздий мотлох. А вже якщо життя випхало тебе в далекі краї, готуйся до всякого. У тому числі — до приємних сюрпризів. Господь милостивий.
3. Людина — складна істота. Вона може проявити себе і тварюкою, і праведником. Й іноді це одна і та ж сама особа. Врятувати тобі життя може відомий негідник, а перевірений друг — зрадити. Втім, далекосяжних висновків робити не варто — в сумбурні часи моральні програми дають збої і це нормально.
4. Те, що ми ще живі — чиста випадковість. Ангели-охоронці трудяться, не покладаючи рук. Життя — дуже вузький коридор, де розминутися зі смертю непросто.
5. Не варто сліпо довіряти людям, а особливо — самому собі. Ніколи не знаєш напевно, чи встоять твої залізобетонні принципи на цей раз. У мирні часи може здаватися, що у тебе чорний пояс з християнської етики і взагалі море по коліно. А потім приходить війна і тебе кидає з боку в бік, як ганчіркову ляльку. Де верх, де низ — не розбереш.
6. Найщиріше виходить молитися за інших, а не за себе. Хоча молитися під артилерійським обстрілом мені не доводилося. Мабуть, у Бога щодо мене якісь інші плани.
7. Книга Йова і книга Ісуса Навина оповідають про не такі вже й різні речі. Їх сюжети можна запросто об'єднати в рамках одного простенького ситкому.
8. Прощати важко. Дуже. В деяких ситуаціях прощення може здаватися зрадою. Однак, це навряд чи звільняє нас від Божих настанов. Так чи інакше, ми самі створили такий світ, у якому виконувати Його вимоги майже неможливо.
9. Насправді ми самотні. Війна може зруйнувати будь-які узи — від ізоляції не застрахований ніхто. «Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її», — до Його слів не варто ставитися легковажно.
10. Втім, нові узи формуються настільки ж несподівано. Дальні нерідко стають близькими, а чужі — рідними. І вам не зрозуміти, чому Бог розкладає саме такий пасьянс.
11. Якщо вам ввижається цокіт диявольських копит, бійтеся — він вам не ввижається. Як показують останні події, для практикування сатанізму зовсім необов'язково вбиратися в дивний одяг, малювати пентаграми і читати «Отче наш» задом наперед. Як говориться, «Вам з шашечками чи їхати?»
12. Але для радості є привід — ангели теж поруч. Без них ми б не впоралися. Правда, щоб відчути, як ангел витягає тебе за комір, потрібно зануритися на саме дно.
13. Чим швидше руйнується мішура наших планів і доль, тим очевидніша реальність промислу Божого. Власне кажучи, він один і реальний, а решта — випадкові комбінації тимчасових обставин.
14. Котли внизу розтоплюють для нас від полум'я деяких гарячих сердець. Коли запобіжники зірвані, а орієнтири збиті, навіть щирі і начебто світлі пориви можуть захопити у вельми несподівані місця. І не факт, що ми звідти виберемося.
15. Якщо ти в курсі деяких речей, ідея з Потопом не здається такою вже радикальною. Гидоти, на які здатна людина, вражають. А ще більше вражає масштаб явища. Буває, приємна людина стає підручним ката. Хай би за гроші — так ні ж, собі на збиток.
16. Дивлячись на деяких людей, мимоволі допускаєш, що першою людиною був не Адам, а Каїн. Але й таких потрібно любити, хоча від них і нудить. Тим більше, що від самого себе часом нудить не менше.
17. Насіння зла є в кожному з нас. В підходящому моральному кліматі вони проростуть, проломивши нам груди. Людина — не криголам, вона підлаштовується під обставини, змінюючись то так, то сяк. Шанси вижити підвищуються, але разом з ними — і шанси дечим вимазатися.
18. Символи — це серйозно. Запитайте у тих самих папських голубів. Часом знаки й пророцтва дають інформації більше, ніж дані контррозвідки.
19. Чайлдфрі не мають рації. Коли спить немовля, здається, що сама Смерть колотить в свій барабан трохи тихіше.
20. Ми живемо в борг і в свій час з нас спитається. Відчуваю, що розрахуватися буде важко навіть за нульовою процентною ставкою.
21. Прокидаєшся вранці і розумієш: хтось помер не за тебе, а замість. І що з цим робити — невідомо.
22. Демократія в Афінах призвела до розквіту філософії та мистецтва. До чого б привів плебісцит в Содомі? Вихідний матеріал — це важливо, навіть якщо мова йде не про пельмені.
23. Підставити іншу щоку — сильний жест. Але ще сильніший — не вдарити по ній. Адже поки розгортається корпус і кулак летить до мети, навіть середнього розуму людина здатна придумати парочку вагомих виправдань для насильства.
24. Складно залишатися самовпевненим і вірити у власну значимість, коли навіть маленький шматочок заліза може відправити тебе на корм хробакам.
25. Можна заспокоїти совість, злившись з натовпом в екстазі загального пориву. А потім, коли лайно полізе через край, акуратно відійти в сторону — бочком, бочком, по стіні. Правда, в Небесній Прокуратурі на подібні хитрощі дивляться з посмішкою.
Максим Віхров, спеціально для Ideas4God
фінансово.
Щиро дякуємо!
