«Веслуймо разом у служінні Церкви!» — це заохочення почули 27 вересня 2014 р. від першого Папи-єзуїта його співбрати.
У римському храмі Пресвятого Імені Ісус (Іль Джезу) Франциск очолив урочисту Вечірню з нагоди 200-річчя відновлення Товариства Ісусового.
«З великого випробування Хреста, яким була ліквідація Товариства, єзуїти вийшли готовими до великої місії — нести Євангеліє до краю землі. Так само й ми маємо почуватися сьогодні, у дорозі, готові до місії». Перший в історії папа-єзуїт говорив про це під час урочистої Вечірні.
Літургія, поєднана з урочистим Te Deum, була відслужена у храмі Іль Джезу — римській колисці єзуїтів. Папа поглянув на той важкий час переслідувань очима тодішнього Генерала єзуїтів о. Лоренцо Річчі. Він заохочував співбратів не піддаватися спокусі знеохочення, натомість старатися в час випробувань ще сильніше відкрити отримані дари й те, що вкорінює їх у духовність Товариства і зміцнює в їхній приналежності до єзуїтів та їхньої місії.
«Товариство навіть перед лицем власного кінця залишилося вірне цілям, задля яких було засноване. Тому о. Річчі заохочував зберігати живий дух милосердя, єдність, послух, терпеливість, євангельську простоту, істинну дружбу з Богом. Усе інше це “світськість”. Нехай полум’я більшої слави Божої проникне в нас сьогодні, спалюючи всіляке наше самовдоволення і, наповнюючи нас внутрішнім вогнем, нехай нас єднає і посилає, робить великими і малими», — зокрема, сказав Папа.
Франциск підкреслив, що через заборону своєї діяльності Товариство склало найвищу жертву. «Життєва стежина не раз вузька й тісна; але утиск, пережитий у світлі милосердя, очищає нас, мов вогонь, приносить потіху та розпалює наші серця».
«Корабель Товариства кидали хвилі, але нема чому дивуватися: навіть Човен Петра це може спіткати, — говорив Папа. — Ніч і влада темряви завжди близько нас… Веслування означає зусилля. Єзуїти повинні бути досвідченими і витривалими веслярами, отож веслуйте. Веслуйте, будьте сильні, також і за супротивного вітру! Веслуймо у служінні Церкві, веслуймо разом! Однак під час веслування — де всі працюють, і Папа веслує також, бо всі у Човні Петровому, — ми повинні посилено молитися: Господи, рятуй нас! Господи, порятуй свій люд! Господь урятує нас, навіть якщо ми всі — маловіри. Покладаймо надії в Господі».
Франциск підкреслив, що тодішній папа хотів воскресити Товариство Ісусове, аби у такий спосіб відповісти на пекучі потреби тодішнього світу. «Товариство одразу стало місіонерським і віддало себе у розпорядження Апостольського Престолу, з усією ревністю включаючись у справу під знаком Христа Господа і Його вікарія на землі. Товариство заново розпочало свою апостольську діяльність проголошенням і навчанням, духовним служінням, науковими дослідженнями, суспільною діяльністю, місіями і турботою про бідних, стражденних і відсунутих на узбіччя. Сьогодні Товариство з великою активністю також виходить назустріч проблемі біженців і переселенців, докладає зусиль у розпізнанні, аби поєднати служіння вірі з просуванням правосуддя, у згоді з Євангелієм. Я сьогодні підтверджую те, що сказав Павло VI на нашій 32-й Генеральній конгрегації і що я чув особисто: хоч би де у Церкві, також і на найважчих і найдальших теренах, на роздоріжжях ідеологій, на суспільних фронтах відбувалася і ще відбувається зіткнення палючих проблем людини і віковічного послання Євангелія, — там були і постійно є єзуїти».
За матеріалами: deon.pl