«Боронити життя, зміцнювати його, шанувати і любити — ось завдання, яке Господь доручає кожній людині» (св. Йоан Павло ІІ).
У парафії Христа Царя Всесвіту в Новограді-Волинському 12 жовтня 2014 р. Домашня Церква переживала свій День спільноти.
Найперше завдання родини — створити спільноту осіб, а метою цього завдання є любов. Святий Йоан Павло ІІ у Листі до родин «Gratissimam Sane» написав, що серед багатьох доріг, на яких Церква служить людині, «родина це дорога перша і найважливіша». Бог є Спільнотою Осіб і прагне, щоб кожна людина жила у спільноті не тільки з Ним, але також з іншими людьми. Тому Господь задумав і встановив незвичайну спільноту любові між людьми та назвав її подружжям. Визначення родини як Домашиної Церкви поширював ІІ Ватиканський Собор, а пізніше святий Йоан Павло ІІ. У Біблії знаходимо початок порівняння родинного дому з Церквою. Це заохочення, щоб у родині ми знаходити чесноти, істотні для Церкви. Таке навчання можемо почути в проповідях, науці св. Йоана Золотоустого. Він писав про велику цінність сім’ї, керуючись великим теологічним і душпастирським досвідом. Свою позицію він вивів із Біблії, а також зі свого дитинства, де отримав від родини багато добра, любові й тепла.
Наші сім’ї стараються у своїх домашніх спільнотах провадити життя, гідне дітей Бога. Недільна зустріч розпочалася Святою Месою, яку відправив модератор Домашньої Церкви в цьому районі о. Вадим Русаловський. Отець у проповіді підкреслював важливість Євхаристії у християнському житті. Зустріч з Ісусом у Причасті — найважливіша молитва, і вона дає нам сили, потрібні на щодень.
Родини брали активну участь у Святій Літургії. Після завершення Служби подружжя Кузьмінських, Юлія та Олександр, сказали свідчення про радість перебування у спільноті, яка показує, наскільки мені потрібно змінюватися на краще, щоб бути близько Господа.
Конференцію про святого Йоана Павла ІІ попровадив п. Андрій Остапюк. Представляючи біографію святого папи, він показав, наскільки наш святий був людиною Родини. Батьки разом із дітьми брали участь у конкурсах і поділяли радість спільноти.
«Вдягніться, отже, як вибрані Божі, святі і любі, у серце спочутливе, доброту, смиренність, лагідність, довго терпеливість, терплячи один одного й прощаючи одне одному взаємно, коли б хтось мав на кого скаргу. Так, як Господь простив вам, чиніть і ви так само» (Кол 3,12‑13).