Буря у Ватикані

Кардинал Шенборн: «Як ви можете просити про Святе Причастя, якщо так багато з вас розбили сім’ї, зранили дітей і живете у тяжкому гріху?»
Над Римом зависли чорні хмари. Після проголошення «Relatio post disceptationem», яке підсумовує синодальні дискусії, багато єпископів не приховували обурення. Ще перед зачитанням реляції префект Конгрегації віровчення кардинал Мюллер в інтерв’ю для американського Catholic TV сказав, що, на його думку, до громадськості дістаються лише окремі думки, а інформація, переказувана через прес-бюро Ватикану, зазнає маніпуляцій. «Християни мають право знати, що їхні єпископи говорять на Синоді», — парирував кардинал Мюллер. Його слова швидко розмістив у своєму блозі Антоніо Соччі. Цей ватиканіст і письменник навів лінки до американський медій, які, на його думку, старанно висвітлюють Синод. І, як випливає з розміщених під лінками висловлювань, багато кардиналів у синодальній залі та переважна більшість єпископів обурена пропозиціями кардинала Каспера і не погоджуються з ним.
Як ви можете просити про Причастя?
Між тим, гучним відлунням рознеслося інтерв’ю, яке дав італійській «La Stampа» кардинал Крістоф Шенборн. Митрополит Віденський не пожалів критики того, свідком чого став у синодальній залі. «У своєму виступі я виразно підкреслив: мені шкода, що ми там весь час займаємося тільки окрайцями проблем, із якими сім’ї мають справу на щодень». «Чому ми постійно говоримо тільки про розлучених, так ніби вони є найбіднішими людьми на світі? Вочевидь їм треба присвятити увагу; але чому ми не говоримо про ті пари, які живуть немов герої у нашому світі та дбають про святість і чистоту подружжя, пари, які становлять приклад вірності?»
Австрійський ієрарх говорив, що коли йдеться про палюче питання розлучених, то він розуміє, що тут потрібні більша увага і поглиблене душпастирство; але він переймається тим, що «бракує серед нас ширшого погляду на родину в таких випадках. Кожна розлучена пара, кожне таке подружжя має дітей, батьків, які стали дідусями й бабусями, у такій сім’ї є сестри і брати, кузени, дядьки… Розлучення зачепило кожного з них, а не тільки цих двох! Як ми можемо про це забувати! Розлучення завжди зачіпає і калічить цілу немовби “мережу” суспільства і ранить клітину, якою є сім’я. Такого погляду на Синоді брак».
Кардинал Шенблон говорить ясно: «Це драма, що ми уболіваємо над розлученими. А хто співчуватиме їхнім дітям? А що з присягою, яку вони склали перед Богом?»
Митрополит Віденський визнає, що він і сам став жертвою розлучення у дитинстві: «Мої батьки розсталися, коли мені було 13 років. Я страшно це переживав, я перекладав, як кожна дитина, провину на себе. Мушу сказати, що найгіршим днем у цілому моєму попередньому житті був той день, вечір, коли я довідався, що батьки розлучаються. На щастя, нас було більше. Тітки, дядьки оточували нас любов’ю, допомагали мамі. Ми вистояли, але рану я ношу донині. І ніхто не здатний цього змінити».
На запитання журналіста, що кардинал думає про Причастя для розлучених, митрополит Віденський відповів: «Це дуже складна проблема, і жоден синод не може її розв’язати. Я маю питання до таких людей, завжди його ставлю, коли мене питають про Причастя:а де ваші діти? Що з ними? Чи ви обтяжили їх тягарем вашого падіння і гріха? Як ви можете просити про Причастя, якщо через ваше порушення даної присяги тепер страждають плоди вашої любові — діти? Чи ви це усвідомлюєте? Ви бачите (звертаючись до журналіста), це драма, про яку ми мовчимо також і на Синоді. Діти після розлучення батьків живуть зазвичай “поміж” одним та другим родителем. І що з цього випливає? Чи можливо це виправити?»
Кардинал Шенборн підкреслює, що хоч він усвідомлює існування прерізних ситуацій у житті, різних причин розстатися, то все одно слід виразно сказати, що розлучені, які уклали поновні зв’язки, живуть у тяжкому гріху, порушуючи заповідь Христа. І додає: «Існує ще й інше питання. Один співподруг полишає іншого на пожирання самотності! І про це я також запитую партнерів: ким стає дружина або чоловік після розлучення? У нашому суспільстві живуть сотні тисяч “удів та вдівців” після розлучення. Живуть самі, бо хтось їх покинув. Ті, хто уклав поновні зв’язки і мають наступних дітей, не відчувають аж такої самотності. Але ж вони когось покинули… Чи можна у такому разі давати їм Причастя? Церква має бути по стороні самотніх і покинутих, Папа підкреслює, щоб ми були при бідних і малих. А такими є саме діти розлучених і ті, кого покинули їхні партнери».
Зрештою, кардинал підкреслює, що в ході дебатів над розлученими під час Синоду повністю бракувало «уваги та дискусії над причинами та історією розлучень. Бо чи такі люди спершу були добре приготовані до подружжя? Може, у багатьох історіях уже немає змоги повернення жінки до чоловіка чи чоловіка до жінки. Але чи докладено всіх сил, аби їх повернути? Якщо так — отже, між ними немає любові. А що ж є? Ненависть? Як можна залишити її у серці? Тому я знову запитую таких розлучених: як ви збираєтеся просити про Причастя, якщо у ваших серцях злість і ненависть?»
Цінний скарб
Митрополит Відня підкреслює, що прагнення Церкви — якомога більша залучитися у примирення пар, у серйозний шлях покаяння для них. «Питання розлучених осіб та їхнього доступу до Причастя — це питання не тільки цих двох, але цілої сім’ї, цілої гори проблем», — додає він. «Вочевидь у багатьох випадках ми можемо розпочинати у Церкві процес ствердження недійсності подружжя, якщо постають серйозні причини; але тільки Бог знає правду про таких людей, правду про їхнє життя. Я не кажу цього, аби когось звинуватити, але щоб нагадати: так, Бог — милосердний, бо Він любить кожного з нас, говорить до наших сердець. Але треба запитати себе: що з моєю совістю і яка моя ситуація перед Богом, якщо я живу у новому зв’язку?» Митрополит підсумовує: «Але ті дебати, такі гарячі довкола Причастя для розлучених, спонукають замислитися. Бо існує чимало людей, які приступають до Причастя автоматично, не замислюючись, і є такі, хто може, та не приступає. Подивіться, який це великий скарб — Святе Причастя! Скільки людей тужить за ним!»
Йоанна Бонткевич-Брожек, wiara.pl
Інші статті за темами
СЮЖЕТ
Надзвичайна Асамблея Синоду Єпископів на тему сім’ї Причастя для розлучених розлучення сім'я Синод єпископів шлюбПЕРСОНА
Крістоф ШенборнЯкщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Наші реквізити:
monobank: 5375 4141 1230 7557
Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)
Підтримайте
