Цими днями світ спогадує 25-річчя події, яка стала поворотним моментом сучасної історії: падіння Берлінської стіни. Історики майже одностайно називають святого Йоана Павла ІІ одним із тих, хто найбільше приклався до здійснення цієї надзвичайної події, як і до подальшого розпаду радянської імперії.
За словами колишнього директора Ватиканського прес-центру Хоакіна Наварро-Валльса, коли він відповідав на запитання про те, чи пригадує він настрої Папи в той вечір 9 листопада 1989 р.: Йоан Павло ІІ поводився так, ніби очікував цих подій. Як сказав багаторічний речник Апостольської Столиці та близький співпрацівник Папи Войтили, ця подія входила у спосіб його мислення, несподіванкою стала тільки дата. Адже протягом попередніх 10 років свого понтифікату, починаючи від першого візиту до Польщі, він ніс послання, сповнене переконання в те, що устрій, заснований на помилковому антропологічному фундаменті, не може вистояти. І ще коли ніхто цього не сподівався, Папа стійко вірив у те, що раніше чи пізніше падіння Берлінської стіни відбудеться й настане кінець радянській імперії.
«Здавалося, що європейський порядок, який вийшов із Другої світової війни та скріплений Ялтинськими угодами, може бути змінений лише іншою війною. Однак він був подоланий ненасильницькою активністю людей, які, постійно відкидаючи застосування сили, щоразу вміли знаходити дієві форми для того, щоб свідчити істину», — писав 1991 року святий Йоан Павло ІІ в енцикліці «Centesimus annus», додаючи: «Ще раз дякую Богові за те, що підтримав серця людей у період важкого випробування, молячись і за те, щоб цей приклад виявився дійсним в інших місцях та за інших обставин. Щоб люди навчилися боротися за справедливість без насильства, відмовляючись від класової боротьби у разі внутрішніх протиріч, а від війни — у разі міжнародних».
Двадцять п’ять років тому багато хто вбачав у подіях 9 листопада неочікувані проблиски свободи після тривалої ночі тоталітарної системи. Але сьогодні ми стоїмо перед необхідністю відповісти на запитання, чи справді сучасний світ, сьогоднішній суспільний порядок став набагато кращим та людянішим? Цінності, які 25 років тому допомогли досягти згаданих результатів, сьогодні знову потрібно пропагувати для того, щоб долати нові стіни, які перешкоджають численним народам жити в пошані до своєї гідності. Знову постає невідкладний виклик захисту релігійної свободи, яка включає також захист культурної самобутності, і знову над Європою підводиться привид Радянського Союзу.
Папа Франциск у своїх посланнях та зверненнях зазначає, що постійне завдання християн — руйнувати стіни між людьми та будувати мости взаємин, починаючи від необхідності звернути увагу на так звані екзистенційні периферії. Мова про необхідність руйнувати мури байдужості, недовіри, озлоблення та ненависті, які спочатку виростають у серцях, а потім — між домівками, стаючи на заваді примиренню між людьми. Першим же кроком до їх повалення може стати спільна молитва за мир, за те, щоб «люди навчилися боротися за справедливість без насильства».
За матеріалами: Радіо Ватикану
Частина Берлінського муру біля німецького посольства у Києві. Фото: Wikipedia
фінансово.
Щиро дякуємо!
