Почати з себе

Роздуми над Словом Божим на четвер ХХХІІ звичайного тижня, рік ІІ

Царство Боже настане непомітно. В грецькому перекладі — не прийде видимим чином. Непомітно — це як? Як тоді взагалі можна сказати, що воно прийшло? Непомітно — це в серці людини, де ніхто не бачить ззовні, можна тільки здогадуватися про те, що в серце людини прийшло Царство Боже. Шукайте перш за все Царства Божого (пор. Мт 6, 33; Лк 12, 31). Тобто пошуки Бога та Його Царства перш за все потрібно спрямовувати вглиб свого серця. Саме там і саме туди перш за все приходить Царство Боже. Чи так насправді є у моєму житті? Чи мої пошуки зовнішнього Царства Божого не превалюють над внутрішнім? Чи може, я більше шукаю Бога у служіннях, виїздах, допомозі іншим, займаюсь харитативною діяльністю? Ніхто не каже, що це не важливо, але пріоритети мають стояти по-іншому: спочатку пошуки Бога в глибині мого серця, і коли я там Його знайду, коли відбудеться жива зустріч із Живим Богом у глибині мого серця, тоді можна братися за зовнішні служіння, які становлять продовження тієї зустрічі в моєму серці.

Не йдіть і не шукайте Бога у якихось чудах чи служіннях відомих лідерів, відвідинах популярних проповідників замість особистої зустрічі з Господом. Це все важливо, але це не має бути фундаментом. Зупинися, вгамуй трохи ритм свого життя, знайди час, аби побути в тиші та спокої, заспокой свої відчуття й зазирни в себе, запроси Ісуса на побачення в душі, скажи Йому: я чекатиму на Тебе і дуже сподіваюся, що Ти не пройдеш обік. Як часто я зустрічаюся з Ісусом у глибині свого серця, в тиші та спокої? Чи не занадто я шукаю Його у якихось зовнішніх проявах? Що мені потрібно зробити, аби щось змінити, переключити мій вектор пошуку Бога з зовнішнього на внутрішній? Не треба намагатись всіх врятувати та всім допомогти, почати потрібно з себе. Стяжи Духа Святого та мирного, і навколо тебе врятуються тисячі (Серафим Саровський).