«Ся не бій»

«Я більше боюся тих, хто боїться демона, ніж самого демона», — казала св. Тереза Авільська.

«Дух мій спочине на цьому монастирі…» — заповідав Ісус, пророчо описуючи монастир у Рибно. «Одержимі мають великі проблеми з тим, щоб сюди увійти. Кажуть: щось у мені протестувало, щоб увійти на нашу територію. Ми бачили чоловіка, який не зумів увійти цими дерев’яними дверима», — розповідають сестри.

— А ви не боялися? — перервав я їх.

— А спокуси до гріха ти не боїшся? — парирувала с. Гертруда. — Це ж той самий злий дух.

Нічого не роблячи, ти бруднишся так само. Це парадокс: зосереджуючись на собі, замикаєшся у щораз то більшому страху. Диявол ловить нас у засідки парадоксів: люди в депресії не можуть їсти, голодують, впадають в анорексію — але за Китай посту не візьмуть. Вони бояться смерті, але часто говорять про самогубство. Фокуси отця брехні…

Страх — то вірус, який руйнує тонкий простір довіри.

Мені страшенно подобається те, як розмовляють мешканці деяких регіонів. Часто вони спершу використовують зворотну частку –ся, а вже потім дієслово. Ми ся бавимо, ми ся забалакали. Колись така дівчинка підійшла до моєї малої Марти, яка стояла під великою гіркою, і випалила: «Ти ся не бій!»

Ся не бій.

Роберт Літца Фрідріх і о. Адам Шустак у книжці «Вовків два» розповідають, що Ісус, наказуючи демонові замовкнути, дослівно сказав «натягни намордник», тобто, кажучи різко, «заткнися». То не були приятельські балачки за кавою, духовний арм-рестлінг, хто кого зборе. Ісус наказував, і злі духи мали слухатися. Це не боротьба рівносильних партнерів, у якій ніколи не відомо, переможе світла чи темна сторона сили.

Демон стоїть на програшній позиції. Його дні пораховані. Учора я прочитав прекрасну думку: «Наступного разу, коли диявол нагадає тобі твоє минуле, нагадай йому про його майбутнє». Книга Єзекиїла, описуючи у 28 розділі падіння сатани, відкрито називає речі своїми іменами: «Перестав існувати навіки».

Мартін Якімович, Gość Niedzielny  
У монастирі Сестер Божого Милосердя в Рибно. Фото: hiob