Виставка «Ті, що рятували cвіт», розповідає про акцію порятунку євреїв Українською греко-католицькою церквою в роки ІІ Світової війни. Вона розташована за адресою: Львів, вул. Староєврейська, 36.
Організаторами згаданої акції були брати Шептицькі — Митрополит Андрей та Архімандрит Климентій. Перша частина експозиції присвячена «образам зниклого світу»: галицькому єврейству та його особливій культурі, яка була знищена за роки Другої світової війни та нацистської окупації.
Поділена умовними назвами «Історія», «Релігія», «Сім’я», ця частина розкриває різні аспекти життя євреїв у довоєнному Львові. Зокрема, можна побачити голограми ритуальних юдейських предметів, які належали до війни синагогам, що нині не існують, та громадам, які були винищені нацистами.
Окремий розділ розповідає про європейських політиків і філософів, які посприяли появі антисемітської складової в ідеології нацистів.
Експозиція другої частини виставки присвячена акції порятунку, в якій, ризикуючи власним життям, узяли участь монахи і монахині, а також священики та вірні УГКЦ. Їхнє ставлення до євреїв ґрунтувалося на християнських засадах любові, на ідеології загальнолюдського єднання.
На виставці ілюструється німецький «новий порядок», установлений нацистською окупацією, є спогади очевидців про нього, а також фото безпосередніх учасників тих подій — священиків, монахів і монахинь, «Праведників народів світу», врятованих євреїв, зокрема рабина Давида Кахане та сина рабина Єзекиїля Левіна ‑- Курта, Лілі Штерн, Адама Ротфельда та їхні свідчення.
Окремий розділ присвячено блаженному о. Омелянові Ковчу, який під час війни відважно виконував священицькі обов’язки, проповідуючи любов до людей усіх національностей та рятуючи євреїв від винищення.
Ця виставка відкрилася ще влітку, в липні, у рамках фестивалю LvivKlezFest 2014, і залишилась постійно діючою, надаючи студентам і школярам безкоштовний вхід щоп’ятниці. На світлинах зображені музичні діячі, педагоги, режисери, художники, скульптори, актори, драматурги та багато інших. Це Люди з великої літери, якими варто пишатися і про яких потрібно знати.
Що цікаво, паралельно з цією виставкою львівський Музей історії релігії проводить ще й таку, як «Мати милосердя», що відкрилася 25 грудня в головному приміщенні, на площі Музейній. Присвячується вона матерям захисників України. Воєнні часи не так далекі від нас, як би того хотілося.
З образом Богородиці український народ пов’язував свої надії на краще життя, приписував йому чудодійну силу. Люди вважають Богородицю Небесною Заступницею перед Богом, її допомога — найдієвіша, оскільки Син не може відмовити Матері.
Сьогодні, як ніколи, Україна потребує наших молитов: на сході держави відбувається справжня війна. Щоденно гинуть люди як військові, так і мирні. Мільйони жінок моляться, звертаються до Матері Бога Небесного, щоб Вона своїм покровом захистила їхніх чоловіків, дітей, онуків від ворожих куль, аби повернулися живими. Під покровом Пресвятої Богородиці нам розбудовувати нову незалежну державу, торувати шлях до вільного і щасливого життя, духовно оновлюватися і збагачуватися.
На виставці представлено понад 40 богородичних ікон XVI–XХ століть. Це найпоширеніші та найулюбленіші іконописні образи в Україні. Тут є ікони Божої Матері трьох основних типів: «Провідниця» (Одигітрія), «Умиління» (Елеуса), «Молитвениця» (Оранта, Знамення, Велика Панагія). Є й інші типи зображень.
Виставку підготовлено спільно з Музеєм сакрального мистецтва Львівської архиєпархії УГКЦ імені отця Антона Петрушевича. Це вже шоста спільна виставка, створена в рамках циклу «Різдвяні зустрічі».
За матеріалами: Львівський музей історії релігії, Post Майдан
фінансово.
Щиро дякуємо!
