Коментарі

«Charlie Hebdo» — гидота гидот

11 Січня 2015, 10:08 3906
mid_33203

Усіх, мабуть, шокували атаки в Парижі. На вулиці багатьох міст вийшли десятки тисяч людей із маніфестом проти вбивства людей в ім’я ісламу. А ЗМІ стверджують, що демонстранти захищають «свободу преси». Це добра мить, щоб повернутися до дебатів саме на тему необмеженої «свободи преси», якій протистояли великі папи.

Після замаху ісламістів на редакцію, що називала себе сатиричною, в ЗМІ знову стало гучно про «свободу преси». Заголовки газет повідомляють навіть, що «ісламісти атакували свободу». Нічого подібного: ісламісти — так, у властивий їм, брутальний і радикальний спосіб, — атакували групу осіб, які вирішили здобути славу та гроші через ганебні зображення. Невже ображання будь-кого це приклад свободи? Особливо у сьогоднішньому, до болю толерантному світі, в якому за уявну образу гомосексуаліста чи єврея можна вилетіти з доброго товариства або й потрапити до в’язниці?

Ісламісти не атакували свободу, навіть у її сучасному, спотвореному і викривленому розумінні. Дивно, що лівацькі ЗМІ того не помічають. З’явилися, однак, ще й такі коментарі, ніби ісламські фанатики атакували Європу та її цінності. Це також брехня. Бо Європу не визначає те, що знаходилося на обкладинках «Charlie Hebdo», хоча мусульмани, які прибули сюди недавно, можуть її так розглядати. Хай уже там із карикатурами Магомета, що їх прославили терористи; але в тому часописі у найганебніший спосіб, який лиш можна уявити, ображалися католицькі святощі. Гидотні малюнки показували, серед іншого, зображення Пресвятої Трійці в сексуальному трикутнику, і вже зовсім ганебними, що й не описати, є зображення про Матір Божу, новонародженого Ісуса, святих і пап. Чи це «європейські цінності»? Це відображення свободи? В жодному разі ні.

Свобода преси не є ідеєю, яку треба сприймати без критично. Важко домагатися її обмеження в часи, коли католицькі ЗМІ діють майже у катакомбах, і щоразу їм під ноги кидають перешкоди. З іншого боку, ми самі знаємо, що свобода преси не є необмеженою. Тому ми, католики, на шпальтах своїх видань не розміщуємо збочених фотографій чи малюнків, не кажучи вже про щоденне самообмеження у вживанні слів, які використовуються в наших текстах, аби представляти різні новини й не ображати людей.

Після замаху в Парижі Папа Франциск сказав: «Вбивче насильство завжди ображає, і його ніколи не можна виправдати». Важко тут не погодитися зі Святішим Отцем. Але, посилаючись на слова пап, слід також пам’ятати про великих попередників Франциска. Вже Пій IX засудив необмежену свободу преси у своєму Syllabus.

У Mirari vos папи Григорія XVI читаємо, що свобода преси це «найбільш смертельна зі свобод». За словами того великого папи, необмежена свобода преси «це огидна свобода», бо пресі «завжди бракує гидоти, і [її] деякі люди сміють жадати з таким запалом та затятістю і всюди поширювати. Ми тремтимо, Достойні Брати, бачачи, якими ганебними доктринами, або радше якими величезними оманами нас заливає; оманами, що поширюються так далеко і в усі сторони, великою кількістю книг, брошур та інших часописів, малих обсягом та великих у збоченні, звідки походить пошесть, що охоплює лик землі і стає причиною наших сліз».

Григорій XVI пояснював, що свободи на блюзнірство не можна виправдовувати нічим, навіть тим, що в рамках цієї свободи дозволяється публікувати спростування тих блюзнірств. Людей, які так вважають, він називав «зухвалими».

Якби існувала держава, яку можуть сприйняти католики, вона повинна обмежувати свободу преси. Про це нагадав також папа Лев XIII, коли писав, що «обов’язок держави — справедливе обмеження свободи преси», відповідно до вимог правди. «Збочення розгнузданого розуму, які, для несвідомого натовпу, легко стають справжнім утиском, повинні каратися з усією суворістю закону, не менше, ніж кримінальні замахи проти слабких. Ті репресії більш необхідні проти викрутасів стилістики і витонченості діалектики, особливо коли вони вдовольняють пристрасті, і важко заперечити, що більшість населення ніяк, або не без великих труднощів, не може бути пильною. Дайте кожному необмежену свободу говорити та писати — і не залишиться нічого святого та недоторканного; вони нічого не щадитимуть, навіть базових істин, тих великих натуральних принципів, які повинні вважатися благородним, спільним спадком усього людства. В такий спосіб правду крок за кроком атакує темрява, і часто практикується встановлення та сповідування найшкідливіших і різноманітних оман», — писав великий папа.

Найближчим часом триватиме жвава дискусія про іслам та свободу преси. Іслам залишмо сповідникам Магомета. Але ми не можемо дозволити, щоб «мирськими мучениками» справи стали блюзніри, які в найогидніший спосіб ображають Ісуса Христа.

Кристіан Кратюк, Polonia Christiana, подається за: Львівська архидієцезія РКЦ  

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Франція
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com z-lib books