Карикатури на Магомета у «Charlie Hebdo» стали мотивом убивати християн. Попри те, що намалювали їх атеїсти, які воюють із Церквою. То саме вони несуть спільну відповідальність за смерть вбитих за помсту християн. Олівцем теж можна вбивати.
Іноді буває, що поміж тим, жертва ти чи кривдник, межа дуже тонка. І хоча не можна сказати, що ті працівники «Charlie Hebdo», які залишилися живими, дослівно перетнули її, та через останній випуск журналу полилася кров невинних.
Ще тиждень тому ми були шоковані жорстоким убивством, яке скоїли двоє ісламістів щодо художників глумливого тижневика. Європою пройшла акція ототожнення себе з редакцією видання, і до цього співчуття приєдналося чимало людей, які ніколи б і до рук не взяли «Charlie Hebdo», але в такий спосіб захотіли висловити спротив поширенню на Старому Континенті хвилі ісламського насильства.
Тим часом редактори й карикатуристи, які пережили вбивство, вирішили використати галас, що виник навколо їхньої газети, і випустили нове число, де ще гостріше глузують із Магомета й самого ісламу як такий. Вони при цьому прекрасно знали, що такий крок викличе чергову хвилю протестів і заворушень у мусульманському світі. І так воно й сталося.
Як повідомило 17 січня «Радіо Ватикан», протести відбуваються майже в усіх країнах із мусульманською більшістю, ну а в Ніґері розлючений натовп вирішив помститися за карикатури на пророка і зі списами й палицями напав на місцеву християнську громаду. Спалили 10 церков, напали на домівки християн, загинуло щонайменше четверо послідовників Христа, а майже 50 поранено. Як помсту за малюнки, створені войовничими атеїстами, що роками борються із Церквою, розлючений натовп мусульман убив… християн.
Звісно, редактори «Charlie Hebdo» стали першими жертвами ісламістського терору, схвалювати який неможливо. Звичайно, це не вони убивали в Нігері. Вони тільки свідомо збісили натовп. І в цьому сенсі вони співвідповідальні за трагедію нігерських християн. Але кого це хвилює? Тільки не творців «Charlie Hebdo». Ніхто не організує акції протесту під гаслом «Je suis un chrétien» — «Я християнин», оскільки вбивство скоєне далеко за межами Європи. А все ж таки, олівцем можна вбивати.
Войцех Teйcтер, Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
