Роздуми над Словом Божим на середу ІІІ звичайного тижня, рік І
Притча про сіяча — одна з важливих притч Ісуса. Господь говорить, що коли ми не зрозуміємо цієї притчі, то не осягнемо й інших. Якщо ми не вміємо розуміти Слово, то як зрозуміємо наше життя, історію, різні події та факти, з якими стикаємося? Звісно, в цьому коментарі я не зможу дати універсального рецепта на читання Слова; однак спробую підказати перший крок. Цей перший крок… це ТЕРПЕЛИВІСТЬ.
Чимало людей нарікають і жаліються: «Я не читаю Біблії, бо нічого там не розумію». Це так, якби сіяч тупав ногами зі злості, що зерно не проростає одразу ж після того, як він його вкинув у ріллю. Процес сівби на самому початку дуже непоказний. Сіяч ходить по полю і розкидає зерно. Хтось, хто ніколи не бачив би процесу сівби й не знав би, у чому він полягає, подумав би, що то якийсь безумний чоловік, розкидає те, що в нього є. Іншими словами — просто марнує час…
Власне від цього і починається глибинне розуміння Слова: від трати часу! Далі — подібно як зерно потребує вологи, так і християнин потребує молитви: невпинного благання до Святого Духа, щоб Він пояснив прочитане. Потрібне також і світило Церкви — потрібно знати, що говорить Церква (Отці Церкви, Папа, біблійні коментатори). Хто не пошкодує на все це часу і зусиль — буде насолоджуватися чудовим урожаєм благодаті.