Погляд

Як святий Архангел Михаїл став покровителем десантників у Католицькій Церкві

03 Червня 2025, 15:38 2103 Олександр Бучковський

17 червня виповниться 70 років відтоді, як Папа Пій XII проголосив святого Архангела Михаїла офіційним покровителем італійських десантно-штурмових військ. Це було здійснено на прохання військового ординаріату Італії.

У листі від 2 листопада 1954 року капелан десантників із міста Вітербо, отець Едоардо Каччапуоті, звертався до військового ординарія Італії, монсеньйора Арріго Пінтонелло, так: «Сміливі юнаки, які завжди стрибають з літаків у безмежність неба, підвішені на тендітній шовковій тканині, гостріше відчувають потребу в Небесній Допомозі. І вони спонтанно, у небезпечному польоті, закликають Ангелів, щоб ті направляли їх і захищали. Постать святого Архангела Михаїла, princeps militiae angelorum (Очільника ангельського війська), здається парашутистам тією, що найкраще відповідає їхній світській діяльності та усвідомленню того, що вони завжди перші у захисті священної ролі Вітчизни».

З цим проханням від імені десантно-штурмових військ єпископ звернувся до Конгрегації обрядів (тепер — Дикастерій у справах Божого культу і дисципліни Таїнств), зазначивши, що Архангел Михаїл уже є покровителем десантників французької армії.

Святий Престол схвально розглянув пропозицію і в рескрипті від 17 червня постановив:

«Священна Конгрегація Обрядів, на підставі особливих повноважень, наданих їй Нашим Святішим Владикою Пієм XII, проголосила святого Архангела Михаїла Покровителем військових десантників перед Богом з усіма пов’язаними з цим літургійними правами».

Як святий Гавриїл є покровителем військ зв’язку — адже саме він благовістив Діві Марії Новину про народження Спасителя, — так Михаїл став патроном тих, хто першим кидається в бій.

Щороку в Італії та Франції це вшановують на державному й церковному рівнях: 29 вересня — у свято святих Архангелів (за латинським календарем), і 8 травня — у спомин Об’явлення Архангела Михаїла на горі Ґарґано.

Зокрема, в італійських військовослужбовців 186-го парашутно-десантного полку бригади Folgore є традиція перед кожним відправленням у зону бойових дій спускати з парашутом дерев’яну статую святого Михаїла — як знак прагнення ангельської опіки та супроводу в служінні.

Вибір саме цього Архангела — не випадковий. Із давніх часів Михаїл уособлює боротьбу зі злом, перемогу Бога над сатаною. І саме його ім’я перекладається як «Хто як Бог?» — запитання, що не потребує відповіді, бо жодне створіння не може зрівнятися з Творцем неба і землі.

У Святому Письмі про нього сказано:

«І настала війна на небі: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон воював та й ангели його, та не перемогли, ані місця не знайшлося для них більше на небі. І повержено дракона великого, змія стародавнього, званого дияволом і сатаною, що зводить всесвіт, — повержено на землю, і ангели його з ним повержені» (Одкр 12, 7–9).

Не дарма один із попередників теперішнього Папи, Лев XIII, закликав вірних молитися до Архангела Михаїла — просити в нього захисту й сили для Церкви та світу в боротьбі з темрявою.

 

 

Для України цей Небесний Воїн теж особливий. Він є покровителем Києва, а його зображення — на гербі столиці. Як і в Італії та Франції, в Україні Архангел Михаїл — офіційний покровитель Десантно-штурмових військ ЗСУ.

У його свято — 21 листопада 2017 року (за старим стилем) — українські десантні війська були перейменовані на десантно-штурмові. Змінилася і форма: нові берети кольору марун (темно-бордові), на яких зображено купол парашута — символ десантників усього світу, крила Архистратига Михаїла і його вогняний меч, яким він уражає ворогів роду людського.

Наразі незрозуміло, чи буде перенесено День ДШВ ЗСУ, адже за новоюліанським календарем спомин Михаїла в церковному календарі тепер припадає на 8 листопада. Прецедент уже був: Покрову й День захисників і захисниць України перенесли з 14 на 1 жовтня.

Ювілей визнання святого Михаїла покровителем десантників — добра нагода для всіх військових цього профілю в усьому світі дякувати Богові за цього могутнього заступника, який оберігає воїнів честі, мужності та вірності.

Цього року ювілей збігається з річницями створення кількох українських десантно-штурмових бригад. Переконаний: особливе посвячення українських десантників цьому Небесному Князю принесе багато благодатей — як на фронті, так і в мирному житті. Тим паче, що цей ювілейний рік викликає в серцях багатьох надію на мир і перемогу України. Щоб і ми, українці, могли зі свого досвіду сказати: «Хто як Бог?» — Той, хто «припиняє війни аж до краю землі, ламає лук і трощить списа, спалює вогнем колісниці» (Пс 45,10).

 

Молитва італійського десантника

Вічний, безмежний Боже, що створив вічні простори й виміряв їхні таємничі глибини, поглянь ласкаво на нас, італійських десантників, які, виконуючи свій обов’язок,  стрибають із літаків і злітають у безмежність небес.
Пошли нам Архангела Михаїла як Охоронця: керуй і захищай сміливий політ.
Нехай наша віра буде чистою, як шовк парашута, а наша мужність — незламною.
Наше молоде життя — Твоє, Господи!
Якщо написано, що ми впадемо, — нехай так і буде.
Але з кожної краплі нашої крові нехай виростуть сильні сини й брати в численних колах, горді нашим минулим, завжди гідні нашого незмінного майбутнього.
Благослови, Господи, нашу Батьківщину, наші родини, наших близьких.
Для них — на світанку і в сутінках — завжди наше життя.
І для нас, Господи, — Твоя славна посмішка.
Амінь.

 

Молитва Андре Зірнхельда, французького офіцера-десантника, який загинув у 1942 році

Звертаюся до Тебе, Боже мій,  бо Ти — єдиний, хто дає те, що людина може отримати лише від себе самої.
Дай мені, Боже мій, те, що в Тебе залишилося.
Дай мені те, чого ніхто в Тебе ніколи не просить.
Я не прошу в Тебе відпочинку чи спокою — ні для душі, ні для тіла.
Я не прошу в Тебе багатства, успіху чи навіть здоров’я.
Усього цього, Боже мій, просять у Тебе так часто, що, певно, Ти вже не маєш цього більше.
Дай мені, Боже мій, те, що в Тебе залишилося.
Дай мені те, в чому Тобі зазвичай відмовляють.
Я хочу невпевненості й тривоги, хочу сум’яття й боротьби.
І дай мені це, Боже, остаточно — щоб я був певен, що завжди матиму це, бо, може, не завжди матиму відвагу просити Тебе знову.
Дай мені, Боже мій, те, що в Тебе залишилося, те, чого інші не хочуть.
Але також дай мені мужність, силу й віру. Бо Ти — єдиний, хто дає те, що людина може отримати лише від себе самого.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook
Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: