Ми не змінимо світу, якщо не змінимо підходу до освіти; щоб це зробити, треба будувати мости і відновити виховний процес у школі, в сім’ї та суспільстві.
Про це заявив Папа Франциск, виступаючи 5 лютого 2015 р. у ватиканській Залі синоду на міжнародній відеоконференції з дітьми, що мають фізичні обмеження, з нагоди закриття IV Всесвітнього конгресу «Scholas Occurrentes». Міжнародна мережа шкіл, створена в Аргентині на побажання тодішнього архиєпископа Буенос-Айреського Хорхе Маріо Берґольйо, сьогодні налічує 400 тис. закладів, поширених на п’ятьох континентах. Вони об’єднують у собі спорт, науку й технологію. В ході відеоконференції було також представлено нові угоди з римським університетом «Lumsa» і проекти в Мозамбіку.
На екрані — розпростерті руки, усмішка і вдячність Папи. По той бік екрану — діти з обмеженими фізичними можливостями зі США, Південної Америки, Африки, Австралії, Близького Сходу. Ісабель, Педро, Алісія, Ельвіра, Тейлор, Манош і Бауті стали свідками, які завершили IV Всесвітній конгрес «Scholas Occurrentes». Вони розповіли свої історії, розмовляючи з Папою. Це важкі історії дітей, які живуть з інвалідністю, але вони борються з цим станом, не замикаються й перемагають, займаються спортом, а через телекамери говорять до інших: «Ніколи не занепадайте духом!»
«У кожному з вас схований скарб. Ваше завдання — відкрити скриньку, витягти цей скарб, виростити його, поділитися ним з іншими й отримати у відповідь скарб іншого. Кожний з вас містить у собі скарб. Якщо ми залишимо його схованим, ніхто його не побачить, а якщо поділимося ним з іншими — скарб примножиться уже з допомогою скарбів, що їх ми отримуємо від інших».
Папа Франциск говорив про необхідність досягти гармонії, яка не означає (як він підкреслив) погодження на компроміс. Гармонія — це, певною мірою, розвиток здатності розуміти відмінності, приймати їх і робити все, щоб ці відмінності узгоджувалися.
Дарі Папа звернув увагу на те, що вихований процес, який відбувається у сім’ях, у школах, у культурі, — порушений.
Це означає, пояснив Папа, що суспільство, сім’я та різні заклади поклали завдання виховання на вчителів, які, переважно низькооплачувані, несуть на своїх плечах тягар цієї відповідальності, і якщо вони не досягають результату, то їх в усьому винуватять. «Однак ніхто не звинувачує інші заклади, які відмовились від виховного процесу, передовіривши його іншим», — сказав Папа.
Високо оцінивши досвід «Scholas Occurrentes», Святіший Отець підкреслив прагнення викладачів «гармонійним чином відновити виховний процес», а також шлях культури, спорту й науки, щоби зводити мости.
«Ця міжнародна мережа шкіл скерована на гармонізацію мови інтелекту, мови серця і мови рук. Щоб особистість — дитина, підліток — могла думати про те, що відчуває, і про те, що вона робить; щоб вона робила те, що відчуває і те, про що думає».
Папа вважає, що необхідно розробити «виховну угоду», прийнятну для всіх, аби подолати кризу цивілізації. Для цього кожна країна має черпати головні цінності у своїй народній та історичній традиції, вивчати її, поширювати. «Наприклад, італійська культура, — сказав він, — не може зректися Данте як фундаменту», так само як аргентинська не може відкинути Мартіна Ф’єрро [ім’я головного героя і назва поеми Хосе Ернандеса, який оспівав образ ґаучо, латиноамериканського селянина. — Прим. пер.]
Важливі культура, а також — гра, сказав Папа. «Книга Премудрості каже, що Бог грав, що Премудрість Божа грала. Потрібно заново відкрити гру як освітній процес, як вираження освіти. Тому що освіта — це не лише інформація, це креативність гри. Це ігровий вимір, який дає нам зростати у творчості і водночас — у труді».
На цьому шляху до гармонії обов’язково є пошук краси, який базується «на нашому мистецтві, нашій музиці, нашому живописі, нашій скульптурі, на нашій літературі», — зазначив Папа.
Далі відбулася бесіда Папи Франциска з дітьми. Ісабель сліпа, їй 13 років, вона любить атлетику. Вона попросила Папу сказати всім, хто зазнає труднощів, «не здаватися і не занепадати духом, тому що, доклавши трохи зусиль, можна досягти бажаного». Папа зізнався Алісії, що погано водить автомобіль і не вміє користуватися комп’ютером. Тейлор запитав його, як подолати повільність, пов’язану з його інвалідністю, і Папа відповів, що «не треба боятися труднощів», тому що «ми можемо подолати їх усі, треба тільки часу, щоби зрозуміти, розум, щоби знайти шлях, і мужність, щоб іти вперед».
Папа Франциск додав відбиток своєї долоні в ініціативі #YourHandForPeace, яку проводить мережа «Scholas Occurrentes».
За матеріалами: Радио Ватикана
Фото: Vatican Radio – English Section
фінансово.
Щиро дякуємо!
