Ватикан

Слово Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ, з нагоди зустрічі зі Святішим Отцем

20 Лютого 2015, 18:24 1803
Українські єпископи зустрілися з Папою

Взиваю від стогону серця мого. О Господи, перед тобою все моє бажання (Пс 37, 9-10)

Святіший Отче!

Ці слова псалмоспівця виражають найглибші почуття пастирів нашої Церкви, які, із синівською пошаною та вдячністю, прийняли запрошення Вашої Святості прибути до Риму в паломництві до гробів святих Апостолів, і щоб зблизька пережити спасенне сопричастя нашої Церкви з Наступником святого Петра.

Коментуючи слова Псалма про прагнення серця, Святий Августин стверджує: «Якщо твоє бажання перед Ним, Отець, Який бачить в тайні, вислухає його». (Св. Августин про 37 Псалом, 37,13-14). Нашим бажанням під час цієї прощі є представити Вам, Святіший Отче, стогони, болі та сподівання, які Святий Дух перемінює у серцях нашого народу в безперервну молитву за мир і за припинення насильства у нашій улюбленій батьківщині.

Україна є жертвою прямої агресії сусідньої країни. Вона переживає жахіття війни, яка була їй накинена ззовні, а не з причини внутрішнього громадянського конфлікту. Мільйони невинних жертв цієї несправедливої війни взивають у своїх серцях до Бога, благаючи справедливості та солідарності. І цей стогін їхнього болю вдень і вночі підноситься до Господа!

Згідно із статистиками ООН, в Україні сьогодні маємо понад мільйон переселенців та біженців, але справжня кількість є подвійною. Майже 600 тисяч біженців перебувають на території інших країн. Між тими, хто був змушений залишити свої домівки, понад 140 тисяч – це діти. Згідно з підтвердженими даними, загинуло майже 6 тисяч цивільних, між якими 60 дітей. Поранених – 12500, між якими – 160 дітей. В кліматичних умовах української зими це стан перетворився у гуманітарну катастрофу, яку у Європі не бачили після часів другої світової війни.

Але пораненим є ціле українське суспільство, адже навіть якщо тіло не зазнає ран від збройного конфлікту, він важко ранить людський дух, спричиняючись до явища, яке психологи називають синдромом «посттравматичного розладу», – бич, який став щоденною душпастирською дійсністю в наших громадах, і якщо цьому не зарадити, він спричиняється до більших жертв, ніж ракети російського виробництва.

В цій важкій надзвичайній ситуації, яка дедалі погіршується, наша Церква буквально стала «польовим госпіталем». Щодня понад 40 тисяч людей отримують необхідну допомогу у наших осередках «Карітасу України», маючи можливість отримати служіння з боку Церкви та відчути, що Бог любить їх та про них пам’ятає. Наші парафії, монастирі, єпархіальні спільноти стали осередками безперервної молитви, осередками прийняття та служіння ближнім, осередками волонтерства, в якому, згідно з державними статистиками, вже взяли участь майже 80 % населення. Всі наші структури, які з Вашою підтримкою, Святіший Отче, розвиваються в Україні, дають змогу нашим єпископам у їхньому душпастирському, але також й екуменічному служінні, з оновленим запалом, відважно та часто серед страждань, звіщати Євангеліє, дбати про душі всіх потребуючих.

Українське суспільство «відчинило свої двері для Церкви», воно бажає слухати її голос, оскільки відчуває, що лише Церква, в цій ситуації замішання та дезорієнтації, випромінює світло надії та є надійною точкою опори у світі, який, здається, розпадається на частини. Кожне слово Глав християнських Церков уважно та серйозно вислуховуване та супроводжується глибокими роздумами, перемінюючись у суспільну дію. Відсуваємо, що Господь відкриває нам, у цих трагічних обставинах, таємничі шляхи євангелізації, об’являючи сучасній людині, що саме Христова Церква є справжньою Матір’ю та Вчителькою.

Ваша Святосте!

Від імені Української Греко-Католицької Церкви, представленої тут своїми пастирями, та від імені всього нашого народу, який з великою увагою слідкує за нашим візитом, ми хочемо скласти якнайщирішу вдячність Вам, Святіший Отче, за батьківську турботу про нашу Церкву і про всю країну. Від щирого серця дякуємо за те, що Ви стали голосом тих, які страждають в Україні, голосом, який пробуджує християнські сумління в усьому світі. Дякуємо за Вашу постійну молитву, якою нас супроводжуєте, пригадуючи, що Господь завжди на боці смиренних та страждаючих, а не – могутніх.

Ваша Святосте! Ми принесли до Вас глибоке бажання нашого серця, яке перемінилося в молитву. Представляємо Вам запрошення з боку християн католиків і православних та всіх людей доброї волі відвідати Україну, коли випаде слушна нагода! «Які ж гарні ноги того, хто несе добру новину, хто звістує мир» (пор. Іс, 52,7), – говорить пророк. Ми впевнені, що Ваш візит принесе мир в цю частину Східної Європи, позначену кров’ю численних мучеників за єдність Церкви: це був би пророчий жест, щоб засвідчити силу молитви та християнської солідарності, це додало би нам відваги та надії, щоб будувати краще майбутнє для всіх.

Святіший Отче, благослови!

Радіо Ватикану

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: