Літургійні читання на 9 січня (УГКЦ)

Греко-католицький календар

Неділя по Різдві
Ап., первомуч. й архидиякона Степана.
Преп. Теодора Начертанного

Апостол:
Гал 1, 11-19

11 Повідомляю вам, брати, що Єван­геліє, яке я вам звістив, не від лю­дей. 12 Адже я не прийняв його і не на­вчив­ся від людини, але – через об’яв­лення Ісуса Христа. 13 Ви чули про моє життя колись у юдействі, що я несамовито пере­слі­дував Божу Церкву та руйнував її; 14 я досягнув у юдействі більших успіхів, ніж багато ровесників мого ро­ду, будучи завзятим прихиль­­ником моїх батьківських передань. 15 Коли ж Бог, який вибрав мене з утроби моєї матері й покликав своєю благодаттю, уподобав 16 об’явити через мене Сина сво­го, щоб я благовістив Його між язич­­­никами, – я не став того часу радитися з тілом і кров’ю 17 і не пішов у Єрусалим до тих, які переді мною були апостолами, але я пішов у Аравію і знову по­вер­нувся в Дамаск. 18 Потім, після трьох років, пішов я в Єрусалим, щоби побачити Кифу, і перебув у нього п’ятнадцять днів. 19 Когось іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господ­ньо­­го.

Євангеліє
Мт 2, 13-23

13 Коли мудреці вирушили у дорогу, то Гос­подній ангел з’явився уві сні Йоси­фові й ска­зав: «Вставай, візьми Ди­тя та Йо­го Матір і втікай до Єгипту; будь там, доки я тобі не скажу, бо Ірод буде розшукувати Дитя, щоб убити Йо­го».14 Тож, вставши, він узяв уночі Дитя та Його Матір і вирушив до Єгипту. 15 І був там, поки не помер Ірод, аби збулося сказане Господом че­рез пророка, який говорив: «З Єгипту покликав Я Мого Сина».
16 Тоді Ірод, побачивши, що мудреці поглузували з нього, дуже роз­­­лютився і послав повбивати всіх дітей, які були у Вифлеємі та в усіх йо­го околицях, – від двох років і мен­ше, – за часом, про який виві­дав у мудреців. 17 Таким чином збулося сказане проро­ком Єремією, який говорив: 18 «У Рамі чути крик, ри­дан­ня і велике голосіння: це Рахиль оплакує своїх дітей і не хоче втіши­тися, бо їх немає».
19 Коли помер Ірод, Господній ан­гел з’явився уві сні Йосифові в Єгипті 20 й промовив: «Вставай, бери Дитя та Його Матір і йди в землю Ізраїль­сь­ку, бо повмирали ті, хто шукав ду­ші Дитяти». 21 І той, вставши, взяв Дитя і Його Матір та й прийшов до Ізра­їль­ської землі. 22 Та, почувши, що в Юдеї замість сво­го батька Ірода царює Архелай, побоявся туди йти. Отримавши уві сні застереження, він пішов у Галілейські околиці, 23 а прибувши туди, поселився в місті, що має назву Назарет, аби збулося сказане пророками, що Він буде названий На­зарянином.

Святого:

Апостол
Ді 6, 8 – 15; 7, 1 – 5. 47-60

8. Стефан же, повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі. 9. І встали деякі з синагоги, так званої лібертинів, киренеїв, олександрійців, а й з Кілікії та з Азії і сперечалися із Стефаном, 10. але не могли встоятися супроти мудрости й духа, що ним говорив. 11. Тоді вони підмовили людей, щоб сказали: «Ми чули, як він говорив образливі слова проти Мойсея та проти Бога.» 12. І підбурили народ, старших та книжників і, наскочивши, схопили і привели його в синедріон. 13. Там вони поставили свідків, які говорили: «Цей чоловік не перестає говорити проти цього святого місця та Закону. 14. Ми чули, як він говорив, що Ісус, отой Назарянин, зруйнує це місце й переінакшить звичаї, які Мойсей був передав нам.» 15. І коли всі, що засідали в синедріоні, пильно дивилися на нього, бачили його обличчя, немов обличчя ангела.
1. А первосвященик спитав: «Чи воно справді так?» 2. Він же відповів: «Мужі брати й отці, слухайте: Бог слави з’явився батькові нашому Авраамові, як він ще був у Месопотамії, перш ніж він оселивсь у Харані, 3. і сказав до нього: Вийди з землі твоєї і з роду твого, і йди в землю, яку покажу тобі. 4. Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселивсь у Харані; а звідси, як умер його батько, (Бог) переселив його у цю землю, в якій живете нині. 5. І не дав йому в ній спадщини ані на ступінь ноги, але обіцяв дати її йому в посілість, і його потомкам після нього, хоч у нього й не було дитини.
47. А Соломон збудував Йому дім. 48. Та не в рукотворених проживає Всевишній як пророк говорить: 49. Небо – престол Мій, земля ж -підніжок ніг Моїх. Який дім ви Мені збудуєте, каже Господь, або яке місце Мого відпочинку? 50. Хіба то не моя рука створила те все? 51. Ви, твердошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому! Які батьки ваші, такі й ви. 52. Кого з пророків не гонили батьки ваші? Вони вбили тих, що наперед звіщали прихід Праведного, якого ви тепер стали зрадниками й убивцями; 53. ви, що одержали закон через звістування ангелів, але не зберігали його.» 54. Почувши це, вони розлютилися своїм серцем і скреготали зубами на нього. 55. (Стефан же), повний Духа Святого, дивлячись у небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога, 56. і мовив: «Ось бачу відкрите небо і Сина Чоловічого, який стоїть по правиці Бога.» 57. Вони ж закричали голосом великим і, затуливши вуха свої, кинулись на нього разом 58. та вивели за місто, і почали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах хлопця, що звався Савло. 59. І каменували Стефана, який взивав, мовивши: «Господи Ісусе, прийми дух мій!» 60. А впавши на коліна, закликав сильним голосом: «Господи, не постав їм цього за гріх!» І промовивши це, смертю заснув.

Євангеліє
Мт 21, 33-42

33 Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив ви­ноградник, обгородив його огоро­жею, викопав у ньому давильню, збу­ду­вав башту, найняв робітників і ві­дійшов. 34 Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узя­ти свій врожай. 35 Та робітники, схопивши його ра­бів, кого побили, кого вбили, кого за­кидали камінням. 36 Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само. 37 Нарешті послав до них свого си­на, кажучи: “Посоромляться мого сина”. 38 Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: “Це спад­ко­ємець; ходімо, вб’ємо його і одер­жи­мо його спадщину”. 39 І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили. 40 Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим ро­біт­никам? 41 Кажуть йому: «Злих люто вигу­бить, а виноградник передасть ін­шим робітникам, які будуть вчасно від­да­вати його врожай».
42 Каже їм Ісус: «Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: “Камінь, який бу­­дівничі відкинули як непри­дат­ний, саме він став наріжним. Від Гос­­пода це сталося, і це дивовижне в очах наших”?

Біблійні роздуми