Культура

Правдивий фільм, якого… злякався французький уряд

02 Березня 2015, 12:53 2567
іслам Франція

Історія мусульманина, який переходить на католицизм, перелякала французький уряд більше, ніж вульгарні карикатури «Шарлі».

Це найсильніший і найбільш правдивий французький фільм, який я бачив. На жаль, зі своєю «неполіткоректністю» (читай — істинністю) він не мав шансів навіть на номінацію «Оскара» чи якоїсь там іншої Золотої пальми. Зате дочекався… заборони показу, виданої французьким міністерством внутрішніх справ. Причина? Нібито загроза заворушень з боку ісламських радикалів. Це смішно ще й тому, що «Апостол» (L’Apôtre) за своєю суттю — і що підкреслює його режисер Шеєн Каррон — фільм про потребу толерантності.

«Проблема» лиш у тім, що цього разу це стосується також і толерантності щодо мусульман, які відкривають для себе дорогу, правду і життя у Христі. «Апостол» болить і зачіпає, бо процес відкривання нової віри головним героєм представлений так правдиво (майже як у документальному кіно), що торкається глядача способом, не знаним французькій кінематографії. Це просто «занадто чесна» історія.

Під цензурою

«Доброго вечора, пані, DGSI [Direction Générale de la Sécurité Intérieure, тобто Генеральна дирекція внутрішньої безпеки. — Прим. авт. ] наказала нам скасувати вечірні дебати щодо фільму «L’Apôtre», заплановані на 23 січня. Причиною названо ризик нападів, якби цей показ був визнаний провокацією, скерованою до мусульманської меншини».

Такого листа Шеєн Каррон отримала від міської ратуші в Нанті через чотири дні після того, як вулицями Парижа пройшов великий марш на підтримку атакованого «Шарлі Ебдо». Оскільки в демонстрації переважали транспаранти з написами «Je suis Charlie», то можна тільки здогадуватися, що ця редакція не отримала листа з подібним застереженням і не почула заклику стриматися від друкування чергових карикатур на Магомета. Це неймовірно, що марш, у якому взяли участь світові лідери, був маніфестацією на захист свободи слова, символом якої раптом став вульгарний журнальчик, що ображає не тільки мусульман.

Як виявляється, більшою загрозою для держбезпеки став фільм, у який державні інституції не бажали вкласти грошей і який не мав відомого дистриб’ютора. «Дистрибуцію я мала організовувати сама», — каже п.Каррон. Втручання в уже організовані власними зусиллями покази фільму з боку такої установи, як DGSI, становить лиш підтвердження того, як далеко в абсурдності й непослідовності «політкоректності» може зайти сама французька влада. DGSI — це спецвідділ МВС, який займається, серед іншого, контррозвідкою та розслідуваннями найбільш небезпечних злочинів, що загрожують державній безпеці. Під виразним впливом цієї установи також і поліція в Нейлі стала тиснути на кінотеатр «Le Village», щоби той відмовив у прокаті.

Нерівномірність реакцій влади щодо чистого за своїм змістом фільму і повного презирства до всіх періодичного видання зауважили принаймні деякі французькі публіцисти. «Чому кінозалові забороняти те, що дозволено пресі? Ця різниця у підходах вражає тим більше, якщо взяти до уваги, що сила впливу фільму доволі обмежена, оскільки через мале фінансування його можна було побачити лише в кількох залах, а крім того, він набагато менш провокативний, ніж більшість карикатур Шарлі», — зауважує «Le Point». Позитивні відгуки про фільм, який становить пропозицію до відкритого діалогу між мусульманами і християнами, дали також і правоцентристський «Le Figaro», і лівацький «Le Monde».

У школі Аллаха

Це сюжетний фільм, але його дивишся як прекрасну документацію. Ощадливість кінозасобів, прості підходи, інколи «тремтливий» образ («камера з рук»), подібні до реальних діалоги, і при цьому — повільне наростання напруження, акуратно позначувані сліди, що провадять головного героя до радикальної зміни, і зрештою до глибоко зворушливої сцени, яка передає почуття і разом із тим сповнення прагнень Акіма, молодого мусульманина, який відкриває Христа, — усе це робить так, що «Апостол» приклеює глядача до сидіння від початку й до кінця фільму. Історія Акіма торкає своєю щирістю і простотою. Певно, тому вона і стала набагато небезпечніша, ніж крикливі карикатурки Магомета.

Акім — імам, який цілком добре стартує в житті. Ходить до школи Корану, яку провадить його дядько, котрий вбачає у племінникові свого наступника. Сім’я Акіма не відрізняється від пересічної мусульманської родини, що населяють нинішню Францію. Батьки — сердечні й гостинні люди, відчиняють двері свого дому як для дуже релігійних співвизнавців, так і для християнських друзів своїх дітей. Найкращі стосунки Акім має з сестрою, яка не полишає його навіть у мить, коли відкриває, що закоханий Акім ховає під подушкою молитовник з урочистості хрещення, на яку його запросив випадковий знайомий-механік. Сердечні, хоч і в іншому сенсі, його стосунки з братом Юсефом, найбільш войовничим з них усіх сповідником Аллаха. Знаменною стає сцена, коли брати вітаються на вулиці зі знайомими: Юсеф демонстративно не подає руки тільки одному з них — конвертиту на католицизм. Потім Акім запитує, чому брат так повівся. Юсеф відповідає: бо то апостат. А хто такий апостат? — допитується Акім. «Недоумок, який зрадив Аллаха», — цідить крізь зуби Юсуф.

«Викрадення»

Незвичні ті моменти, з яких складаються етапи доростання Акіма до відкриття християнства. На сусідній вулиці убито сестру священика. Акім довідується від своєї сестри, що католицький священик вирішив оселитися ближче до дому батьків убивці, аби допомогти їм пережити травму від того, що скоїв їхній син. Для Акіма це незрозуміло: як можна не прагнути помсти, а допомагати сім’ї убивці власної сестри? Коли згаданий механік запрошує Акіма на хрещення своєї дитини, в домі молодого мусульманина вибухає перший скандал. Батьки і сестри не мають нічого проти урочистості у храмі «невірних», зате Юсеф впадає в шал. Озлоблення посилюється за кілька днів, коли також і він знаходить в Акіма молитовник для хрещення. Акім сам із подивом починає відкривати, що те, що він пережив у християнському храмі, починає його зворушувати. Він іде на розмову з новим другом-католиком, який, однак, на запитання про релігію вибухає сміхом, гадаючи, що Акім жартує з ним. Виявляється, що сам він до віри і Церкви прив’язаний досить поверхово, ходить за звичкою, — що, однак, не перешкоджає йому стати знаряддям у провадженні Акіма до відкриття Христа. Радить йому зустрітися зі священиком. Той і сам здивований зрілими і сміливими як для мусульманина запитаннями про священство. Дає йому Біблію, і Акім починає вдома молитися словами «Отче наш…»

Найбільше зворушує сцена, коли «зраджений» матір’ю (зізнався тільки їй, що збирається охреститися, однак вона, вважаючи це жартом, розповіла це дядькові-імаму), Акім опиняється перед «сімейним судом». Пригнічений дядько велить йому визнати віру в Аллаха. Тоді Акім стає навколішки і зі сльозами на очах мовить: «Єдиним Богом, який зворушує моє серце, є Ісус Христос». Брат Юсуф кидається на нього з кулаками…

Після такого визнання віри — або ж, із погляду сім’ї, віровідступництва — Акім іде з дому, наймає окреме помешкання. Там на нього одного дня нападають мусульманські екстремісти, які б’ють хлопця до непритомності. Після того, як Акім виходить із лікарні (варто зазначити, що провідує його вся сім’я, включно з братом, який навіть хоче помститися за побитого), Акім входить у середовище таких само неофітів, як і він. Вони потай зустрічаються в одному з парків, дають свідчення свого навернення. І майже кожен з них говорить про переслідування, яких зазнав з боку своїх недавніх єдиновірців. Проте в жодному з них немає ненависті до ісламу, спроби дискредитувати колишніх співбратів. Що не означає, ніби вони не бачать різниці між релігією, в якій виросли, і вірою, яку вибрали. Є сильна сцена біля мечеті, коли Акім зустрічає свого брата і групу мусульман після молитви. Вони не бажають його бачити, на що він сам реагує конкретно: «Ви вшановуєте Бога помсти, а я пізнав Бога любові».

Болісна правда

Попри все, фільм закінчується добре. Сімейна урочистість двома роками пізніше. Юсеф стає імамом замість Акіма, той же не може увійти, чекає під гаражем. Однак коли дядько виходить із дому, сестра кличе Акіма всередину. Він вітає Юсефа, той уже не відчуває злості до «брата-відступника». Але він захоплений зненацька пропозицією Акіма помолитися так, як раніше, разом, — тільки що кожен по-своєму. Обидва стають навколішки, Акім чинить знак хреста, повільно читає «Отче наш», брат Юсеф неголосно вимовляє «Аллах акбар».

Попри це мирне завершення, фільм безсумнівно важкий для сприйняття для різних радикальних ісламських середовищ Франції. З однієї причини: «Апостол» просто до болю правдивий. Там усе справжнє: як добрі, відкриті мусульмани, так і ті єдиновірці, які бажали б запровадити свій закон силою. Істинний і шлях до віри та Церкви молодого мусульманина, і група підтримки, в якій він опинився. Як кажуть різні неофіційні джерела у Франції, явище навернення мусульман на католицизм стає дедалі частішим. Хоча це вочевидь обтяжене ризиком переслідувань, що фільм показує цілком виразно.

Кінотвір Шеєн Каррон «Апостол» напевно заслуговує на всесвітній показ. Рідко коли трапляється, щоб сильний за змістом образ, який стосується серйозної суспільної проблеми, був водночас справжнім твором мистецтва. Режисерці, католичці, яка при створенні фільму працювали також і з мусульманами, вдалося це втілити у кожному кадрі «Апостола».

Яцек Дзєдзіна, Gość Niedzielny

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Франція
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity