Дайджест

Йосиф. Останній патріарх

26 Квітня 2015, 09:47 5109
Йосиф і фараон

Бог, про якого ми читаємо в Книзі Буття, є Богом патріархів: Авраама, Ісаака, Якова і Йосифа. Розповіді про них — це особливі шляхи віри та людської зрілості.

Останній патріарх вибраного народу — Йосиф. Цікавим, хоч і сповненим труднощів, було його життя. Спочатку ми зустрічаємо Йосифа на сторінках Писання як улюбленого й пещеного сина. Потім — як юнака, майже вбитого власними братами. І врешті бачимо його могутнім володарем при дворі фараона у Єгипті.

Історія Йосифа подвійно важлива для нас, вона майже символічна. Дорослий Йосиф у Єгипті навчився бути мудрим і чеснотливим, переживши труднощі, приниження, відкинення… До того ж він являє собою еталон людини при владі, здібного та кмітливого адміністратора.

 

Мир, а не сум’яття

Іншим подвигом Йосифа стала його здатність об’єднати своїх розділених братів. Тим самим він зібрав у єдиний народ дванадцятьох синів Ізраїля — Якова, спричинився до того, щоби Бог вивів із Єгипту свій цілий та об’єднаний народ. Пригадуючи історію патріархів, ми можемо усвідомити, що Бог немовби шукав кожного з них і з кожним укладав союз.

У випадку Йосифа він сам ніби приготував усе для того, щоби Бог діяв. Йосиф у чужій землі зумів розпізнати ситуацію й панувати над обставинами, обравши шлях миру, а не сум’яття, відмовившись від родинних сварок і непорозумінь, боротьби за справедливість. Так він і його брати стали учасниками Божого задуму щодо них самих і цілого народу — в очікуванні на прихід Спасителя.

 

Довгоочікуваний син

Автор Книги Буття розповідає, що Йосиф народився від Якова і його другої дружини Рахилі. Вона була першою любов’ю Якова, але одружилася з ним тільки після своєї старшої сестри. Хоча Рахиль і була улюбленою, її любов приховувала і страждання: жінку вважали неплідною. Дитину, якої так сильно очікували Яков і Рахиль, прийняли з великою радістю. У день пологів Рахиль раділа, кажучи: «Бог увільнив мене від безчестя!» (Бут 30, 23).

Йосиф був одинадцятим сином Якова. Після нього Рахиль народила Якову ще й Веніамина. Хоча в Біблії не говориться про дитинство Йосифа, ми можемо припускати (читаючи історію вповні), що в такій складній сімейній ситуації не бракувало ревнощів, заздрості, жалю…

Потім ми бачимо Йосифа вже 17-літнім юнаком. Він замріяний, готовий щоразу бігти до батька, щоби розповідати лихі вістки про братів, непорозуміння між ними (пор. Бут 37, 2-3). Яків любив синів своєї старості, Йосифа — особливо. Шив йому барвистий одяг, тоді як інші сини були зодягнені в прості пастуші речі.

 

За 20 срібняків

Родинна драма загострюється, коли молодий Йосиф розповідає про свої надзвичайні сни. Ці сни свідчать про те, що одного дня він стане панувати над усією родиною. Очевидно, це дратує і злить його братів, тому Йосифа віддаляють від родинного дому.

Коли Яків відправив Йосифа віднести братам на пасовиська їсти, ті спершу запрагнули його вбити. Але за нещасного вступився Рувим, і Йосифа вкинули до висохлої криниці. Пізніше брати, однак, продали Йосифа ізмаїльтянам, медіанським торговцям, а ті відвезли його до Єгипту. Ціна юнака була 20 срібняків, як за раба. Одіж Йосифа брати замастили кров’ю козляти і, розірвану, відіслали батькові, щоби приховати свій злочин. Яків постановив жалобу за Йосифом до кінця своїх днів…

 

Управитель Єгипту

У Єгипті Йосиф швидко знайшов визнання й повагу за свої вміння. Багатий єгиптянин Потіфар прийняв його як управителя свого дому. Господь був із Йосифом, і юнакові щастило в усьому. Через його присутність Бог щедро благословляв його пана.

Якщо у власному домі Йосиф став жертвою заздрості, то в домі Потіфара він став жертвою власної краси: дружина господаря втратила розум через нього. Хоч молодий, але вже мудрий Йосиф спротивився: «Як же мені вчинити таке велике зло і згрішити перед Богом?» (Бут 39, 9). Але жінка не прощає відмови, і це призводить до того, що юнака кидають до в’язниці. Але й там Господь його не покидає. Навіть за ґратами Йосиф стає наглядачем. Між в’язнями він зумів спостерегти двох, які були чимось особливо збентежені.

Фараонові слуги, бачачи дивні сни, не могли зрозуміти їхнього значення. З Божою допомогою Йосиф пояснює ці сни, які збудуться за три дні для обох. Минає довгих два роки, і стається так, що за два роки він із Божою поміччю витлумачує сни самого фараона. Так у 30 років Йосиф стає управителем цілого Єгипту.

 

Перемога милосердя

Після тринадцяти років неволі врешті Йосиф отримує новий статус і нове життя. Тепер його звуть Цефенат-Панеах («він говорить і дає життя»), він одружений із єгиптянкою Аснат. Їхні сини — ніби дві частини його власної історії: Менаше (Манассія) зветься так, бо «Бог дав мені забути всю мою недолю і ввесь дім батька мого». А другому Йосиф дав ім’я Ефраїм, «Бог зробив мене плодовитим у землі горя мого» (пор. Бут 41, 51-52).

Сім добрих і плідних років збігли швидко, настали неплідні роки. До країни Якова також прийшов голод. Тому він, патріарх родини, відсилає десятьох своїх синів до Єгипту купити хліба. Коли вони дійшли до Єгипту, Йосиф одразу впізнав братів. Він не соромиться ставити їм питання, нагадуючи ніби забуті події, даючи своїй родині важкий урок довіри… Урешті серце Йосифа не витримує, і він відкривається: «Я Йосиф, ваш брат». І додає: «На те бо, щоб зберегти вас при житті, Бог послав мене перед вами» (Бут 45, 5), — кидаючись їм на шиї та обіймаючи їх.

Отримавши прощення Йосифа, брати повертаються додому і все розповідають Якову. Патріарх з усією родиною вирішує йти до Єгипту. Дорогою він отримує від Бога обітницю: «Я є Бог, Бог батька твого. Не бійся зійти в Єгипет, бо там я виведу з тебе великий народ. Я сам перейду з тобою в Єгипет, я й виведу тебе напевне назад, а Йосиф рукою своєю закриє тобі очі» (Бут 46, 3‑4).

*

…У Йосифа була ще одна, може, найважливіша риса – здатність до особистих стосунків із Богом. Йосиф живе вірою, якої навчився від Якова. Він «воплотив» її у своїй щоденності. Відданість служінню Богу і буття для Бога вчинило його здатним віддатися і великим обов’язкам, і щоденним клопотам — але без ризику згубитися чи пропасти в них.

о. Віталій Храбатин
«Католицький Вісник», № 8/ 2015

Фараон нагороджує Йосифа за тлумчення сну. Ілюстрація 1869 р. wikipedia  

 

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: