«Ніколи не роби того, за що хотів би себе покарати» (невідомий автор).
Чи ви помітили, що коли ошукуєте, обманюєте або не надаєте підтримку другові, за деякий час у вашому нутрі вмикається тривога? Це такий моральний будильник. А якщо друзі довідаються, що я зробив? Я якщо людина, яку я поважаю, дізнається, що я її підвів?
Приховування недоброго, егоїстичного, бездушного вчинку не скасує його наслідків. Навпаки — рана часто запалюється ще сильніше, з’являється почуття провини. Навіть якщо ніхто інший не знає, що сталося, то негативні почуття повертаються невпинно. Звільнити від них може щирий самоаналіз.
Свідоме прийняття емоцій, що з’являються, та прийняття прикрих наслідків своєї поведінки — це початок процесу зміни.
Існують різні способи примиритися з собою. По-перше, можна визнати правду — хоч би й тільки перед собою та в присутності терапевта чи духовної особи. Обговорення болісної ситуації з довіреною особою дозволяє зняти тягар із серця та думок. Чесне представлення справи — нагода для пробачення собі самому.
По-друге, якщо у цій ситуації правда може щось виправити, то це потрібно зробити. Правда завжди очищує атмосферу — як утвердження світла звільняє від почуття провини та сорому. Чесність вимагає величезної відваги, але вона скріпила узи багатьох дружб.
По-третє, можна укласти з самим собою контракт: робити тільки те, що принесе заслужену гордість. Така людина зобов’язується, що віднині поводитиметься чесно незалежно від того, як поводяться інші. Чесність і правота у кінцевому підсумку приносять користь тому, хто їх дотримується. Це прекрасний шлях до доброго здоров’я, вдалих стосунків і високої самооцінки.
Сер Джон Темплтон, deon.pl