Досягнення миру часто вимагає від нас компромісів, ціна яких буває різною. Чи варто заради власного спокою заплющувати очі на відверте потурання злу? 1937 року папа Пій XI видав німецькомовну енцикліку «Mitbrennender Sorge» («З гарячою занепокоєністю»), у якій засудив нацистський режим за переслідування «неугодних», зокрема німецьких католиків. Папа впевнений: із беззаконням миритися не можна, полишена правда не плата за безпеку, а порозуміння з’явиться лише в разі дотримання Божих заповідей.
«Ми передаємо особливе слово привітання, підтримки й напучування священикам Німеччини, які у складні часи та за непевних обставин мають, під керівництвом своїх єпископів, словом і ділом, щоденним благочестям та апостольським терпінням провадити отару Христову прямою дорогою.
Любі сини, ті, що берете з Нами участь у Священних Таїнствах, ніколи не втомлюйтеся, мов добрий самарянин, практикуватися в любові та піклуванні про інших, беручи за взірець вічного Первосвященика, Ісуса Христа. Хай бездоганними перед Богом лишаються ваші щоденні вчинки й невпинним – ваше прагнення до святості та досконалості, у милосердній любові до тих, кого було довірено вашій опіці, особливо до найвразливіших, слабких, до тих, які спотикаються. Будьте поводирями вірних, опорою тим, хто зазнає невдачі, лікарями тим, хто сумнівається, утішителями засмучених, безкорисливими порадниками й помічниками для всіх.
Випробування і страждання, які випали на долю вашого народу в повоєнні дні, не минулися безпечно для людських душ, лишаючи по собі болючі сліди. Вони залишили гіркоту й тривогу, які повільно гояться хіба що любов’ю. Ця любов – доконечна апостольська зброя в пошматованому ненавистю світі. Вона дасть змогу забути або хоч би пробачити багато незаслужених образ, яких нині учиняють вам частіше, ніж будь-коли.
Ця любов – сповнена розуміння, прихильна навіть до тих, що кривдять вас, – жодним чином не означає відмови від права проголошувати, обстоювати й захищати істину. Найперший любовний дар священика своїм ближнім – це служити істині та розвінчувати оману в будь-якому її вияві. Недбальство в цій діяльності було би не лише зрадою Бога і вашого покликання, а й переступом проти справжнього блага для вашого народу та вашої країни.
Усім, хто дотримався обіцянки вірності, даній єпископам у день своїх свячень, усім, хто, виконуючи своє пастирське служіння, змушений був зазнати переслідувань, усім, хто перебуває в ув’язненні в тюрмах та концентраційних таборах, – Отець християнського світу надсилає слова вдячності та похвали.
Той, що вивідує серця й утроби (див. Пс 7, 10), є Нашим свідком у тому, що Ми не маємо більшого бажання, аніж бачити в Німеччині онову справжнього миру між Церквою та державою. Але якщо, попри всі Наші намагання, цей мир не настане, тоді Божа Церква захищатиме свої права та свободи в ім’я Всемогутнього, чия рука не закоротка, щоби рятувати.
«Католицький Вісник», № 9/ 2015
фінансово.
Щиро дякуємо!
