Роздуми до Слова Божого на свято св. Бенедикта
Що такого залишив Петро заради Ісуса? Що такого він залишив, чого б раніше не отримав від Нього? Але ось це його «покинули все» говорить не тільки про речі, але про саму суть свободи. Покинути все — не бути ні до чого прив’язаним. Покинути все — мати серце тільки для Господа. Покинути все — полюбити Бога понад усілякі забезпечення в житті, понад саме життя. Мабуть саме така мотивація була в словах Петра, якщо Ісус обіцяє йому престол слави і владу судити покоління Ізраїля. Але Господь не хоче зупинятися лише на апостолах, щоб ми не подумали, ніби нас це слово не стосується. Далі Ісус говорить: «І кожний», — тобто ти і я, ми запрошені полюбити Господа так, як полюбив Його Петро. Більше того, «Бог, будучи благим, не тільки повертає нам те, що ми залишили, але дає понад те ще й життя вічне. Спробуй же й ти продати свій маєток й роздати вбогим. А маєток це у гнівливого — його гнів, у перелюбника — його схильність до перелюбу, у злопам’ятного — злопам’ятство і т.д. Продай же й віддай бідним, тобто демонам, у котрих нічого немає доброго. Поверни свої пристрасті винуватцям пристрастей й тоді матимеш скарб, тобто Христа, на небі, тобто в твоєму розумі, возвеличеним. Ти можеш мати всередині себе небо, якщо станеш таким, як Той, хто є понад усі небеса» (Теофілакт Болгарський, Коментар до Євангелії від Матея).