Чи святий — це хтось, відірваний від реального життя?
Чим може привабити простого смертного, захопити і заохотити до наслідування хтось такий, хто вже у материнському лоні постив по п’ятницях? На поняття «святий» ми часто реагуємо як ті, хто слухав святого Павла на афінському ареопазі. «Про це послухаємо тебе іншим разом» (Діян 17,32). Чому? Бо найчастіше ми «за замовчанням» сприймаємо святих як відірваних від реального життя людей. Потім, їхні стосунки з Богом були винятковими. Ну і зрештою, святі не створювали сім’ю… І були позбавлені щоденних гризот, не мусили завдавати собі клопотів із заробітком і здобувати засоби для прожитку та утримання...