«Військові, які повертаються з фронту, здебільшого морально і розумово ще залишаються там. Буває, що спочатку спілкування з солдатом та його поведінка не викликає тривог, та все ж психологічні проблеми у бійця можуть з’явитись через півроку або рік. Тому для повернення його до мирного життя потрібна наша допомога», — розповідає с.Неля Куцак, яка працює психологом у Вінницькому військовому госпіталі.
«В роботі з військовими, які повернулись, дуже видно, що для них немає кольорового світу. В них чітко визначені два кольори — чорний та білий, більше відтінків немає. Тому коли розмовляю ним, дуже чітко бачу ту красу, яка йде від Бога. І саме це мені допомагає в роботі з військовослужбовцями, які повернулись із зони АТО», — ділиться своїми переживаннями с.Неля Куцак, консультант з методів позитивної психотерапії, працівник кризової психологічної служби Вінниці та член Української асоціації фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій.
Перший шок, який отримує солдат — це шок від повернення додому. Там, на передовій, йому здається, що Україна переживає важкі часи, що всі розуміють і підтримують передову. Та при повернені додому він потрапляє в інший світ, де життя вирує в іншому ритмі. Солдат бачить байдужість більшості, весілля, гулянки, святкування, а коли заходить в церкву, то в Молитві вірних навіть немає молитви за військових. І в нього виникають думки, що все що він робив на передовій нікому насправді не потрібно. Не менший стрес, що переживає боєць — це ситуація в сім’ї. Зазвичай, сім’я очікує на повернення того ж чоловіка, яким він був до війни, та коли бачить, який він повернувся, то починаються докори і претензії. Інша ж ситуація, коли боєць бачить, що у нього вірять, бачить, що йому вдячні за його подвиг. Тоді цей важкий досвід переходить у мудрість, яка може допомогти іншим солдатам.
Найперше, чим ми можемо допомогти бійцю, що повернувся — це просто вислухати його. І нехай нам здається, що маємо щось сказати, та маємо лише вислухати і не давати жодної оцінки. Чим більше людина отримає розуміння і підтримки — тим швидше ця людина зцілиться.
Посттравматичний стресовий розлад виникає, коли людина переживає важкі випробування: травма, катастрофа, повінь, військові дії або навіть просто перебування у невизначеності. Тому ПСР переживають усі, що повернулись зі зони АТО.
6 ознак того, що людина переживає посттравматичний стресовий розлад
1. Постійна напруженість, нездатність розслабитися.
Людина постійно відчуває напругу і завжди хоче бути готовою до небезпеки. Вона не може спати спокійно, сон неміцний і постійно переривається, часто прокидається
2. Швидка агресивна реакція.
Людину дратує все, вона реагує агресивно на будь-які подразники. Коли ті, які були в зоні бойових дій, приїжджають сюди і бачать які проблеми ми переживаємо, вони нас не розуміють. Тому що для них проблеми — це вижити і зберегти життя друзів, а для нас — нестача грошей чи ще щось.
3. Людина або постійно говорить про війну, або взагалі не бажає про це говорити.
4. Флешбеки.
Людина бачить картини боїв, що уже відбувались. Солдат, наприклад, може йти по вулиці і йому здаватиметься, що навпроти їде танк. Він його бачить, хоча танка насправді немає. З тієї ж причини боєць може когось поранити, бо йому може здатися, що поруч сепаратист.
5. Порушений сон.
Людина погано спить. Наприклад, не може спати довше, ніж півгодини. Мучать нічні жахи. Бачить сни, що постійно повторюються.
6. Перевищення швидкості на дорозі.
Людина, що переживає ПСР, дуже швидко їздить. Треба розуміти, що в деяких випадках це приховане бажання суїциду.
Для подолання проблем реабілітації військовослужбовців дуже важливо визначити та виділити основні проблеми, які супроводжують їхнє повернення до мирного життя. Хоча й одним із найважчих проявів є посттравматичний стресовий розлад, який проявляється майже в усіх, та окрім очікуваних проблем додаються проблеми з алкоголем. Рідні часто не розуміють, що людина заливає горе алкоголем і намагається забутись. У таких випадках потрібно якнайшвидше звернути на це увагу і намагатись допомогти, без осуду та дорікань. Дуже важливо в цей період оточити бійця піклуванням та турботою. Потрібно пам’ятати, що окрім сім’ї допомогти йому можуть священики, психологи та лікарі.
Тим, кого цікавить надання психологічної допомоги учасникам АТО і членам їхніх сімей, с. Неля Куцак рекомендує читати сайт Мобільна психологічна допомога
фінансово.
Щиро дякуємо!
