За кількадесят годин до відключення Вінсента Ламбера від системи життєзабезпечення французькі єпископи звернулися з закликом до президента Франсуа Олланда, політиків та лікарів, стаючи на захист цього життя.
Казус Вінсента уже довгі місяці не сходить із перших сторінок французьких газет. Його історією живе не тільки Франція, але й Італія — там пишуть, що це друга Елуана Енґларо. Справа дісталася європейських інституцій найвищих рівнів.
38-річний Венсан (Вінсент), за фахом санітар, 2008 року потрапив в аварію, їдучи мотоциклом. Відтоді він живе у стані так званої мінімальної свідомості: реагує на подразники, поводить очима, плаче, відчуває біль, що відрізняє цей стан від вегетативного. Вінсент перебуває у шпиталі в Реймсі. За відключення його від апаратів життєзабезпечення вже кілька років судиться його дружина Рашель та брати. При цьому вони посилаються на «закон Леонетті», який існує у Франції від 2005 року. Цей закон дозволяє не продовжувати людині життя насилу, через непотрібне та невиправдане лікування. Проти такого рішення виступають батьки Вінсента, оскільки їхній син не перебуває у вегетативному стані, тобто його не можна сприймати як рослину без свідомості, до нього не застосовують стійку терапію.
Дружина Вінсента, який перебуває в комі, наголошує, що лікування не приносить покращення, а отже, його потрібно припинити, «бо напевно така була би воля його самого». Глибоко віруюча мати Вінсента, Вівіан, свою позицію викладає так: «Нас намагаються змусити сказати, що ми не хочемо його кінця, але ж справа зовсім не в цьому: ми не хочемо, щоби його життя обірвалося натиском кнопки».
Спершу справа потрапила на розгляд французьких судів, які «дали зелене світло» на відключення Вінсента. З огляду на активний спротив батьків справа потрапила до Страсбурзького трибуналу, де сімома голосами проти п’ятьох було підтверджено французький вирок.
Уже кілька місяців на французьких вулицях і майданах з’являються демонстранти, які закликають урятувати Вінсенту життя. До публічних дебатів долучилися французькі єпископи. Дев’ятеро з них, також і митрополит Ліона кардинал Філіпп Барбарен, написали у листі до президента, політиків та лікарів: «За кількадесят годин лікарі винесуть рішення про смерть свого пацієнта».
«Вінсент же не перебуває в стані браку свідомості, не перебуває на постійній реанімації. Його система життєзабезпечення це просто знак поваги і вшанування життя, таємниця якого перевищує людське сприйняття і не може опинитися в руках жодної іншої людини. Одна людина не має права вирішувати про життя іншої».
Єпископи підкреслюють: тут уже не йдеться тільки про заповідь «не вбивай», тут потрібно розвинути її зміст і сказати собі: людино, ти не маєш права вирішувати щось про кінець життя жодної іншої людини. У випадку Вінсента постає питання: «Якщо ми відкинемо основоположні права людини, право на життя, то який сенс матиме фах лікаря? Як лікар, який вирішує кінець життя одного пацієнта, зможе виконати присягу Гіппократа?»
Посилаючись на сказане Страсбурзьким трибуналом, єпископи нагадують, що п’ятеро суддів рішуче запротестували проти вбивства Вінсента. Хіба семеро, які стали по стороні відключення цього чоловіка від системи, «мають бути головним гравцем і сумлінням Європи»?
Єпископи додають: «Венсан Ламбер став символом найбільш чутливої частини життя, яке виявляється головною віссю незгоди нашого суспільства. Наш брат Вінсент живе і не перебуває у ситуації завершення життя. Два осередки у Франції заявили про готовність прийняти його під опіку. Батьки також хочуть, аби він жив. Кому вигідна смерть Вінсента?»
На завтра, 23 липня, доктор Даніела Сімон, яка займається Вінсентом, призначила зустріч сім’ї у лікарні. Буде ухвалено остаточне рішення.
За матеріалами: Gość Niedzielny, BBC