…Останнім часом мене зачепили два тексти на тему проституції. Один оповідав історію порнозірки, яка нарікала, що до неї ставляться як до об’єкту жартів, а вона ж гідно виконує свою працю. Другий стосувався студенток, які пишаються тим, що вони вільні й незалежні, під час навчання заробляють «послугами ескорту» як високооплачувані учасниці бізнес-відпочинків.
Ці реальні історії дуже зворушили мене. Вони — голос світу, якого я геть не розумію, і в якому жінки добровільно дають топтати свою гідність, і кричать, що це прекрасно. Це настільки мене зачепило, що я вирішила написати до всіх тих жінок відкритого листа. Не знаю, чи хоч одна з них його прочитає; але навіть заради однієї людини це варто написати.
«Дорога молода жінко!
Прочитавши історії, подібні до твоєї, я насамперед відчула глибоке прагнення сказати тобі про те, що Бог — добрий, і що тільки Він дає щастя, але за мить завагалася.
Якщо ти стверджуєш, що щаслива, і виходячи з того, що своїм прагненням до щастя ти нікого не кривдиш, то яке я маю право нав’язувати тобі, що я думаю? Зрештою, я би не хотіла, щоб Ти мене переконувала, ніби єдине джерело для щастя — це купатися в шампанському й носити дорогі речі, або ж мати вражаючі сексуальні переживання.
Проте це не означає, що я не маю чого тобі сказати. Я би тільки хотіла дати тобі дві короткі поради.
1. Якщо ти колись зіткнешся зі стражданням і самотністю, якщо з’ясується, що в тебе рак, чи втратиш ногу в аварії, твоя кар’єра розсиплеться, а може, ти просто постарієш і виявиться, що все, на чому ти будувала свою цінність, пішло з димом… тоді згадай, що Бог тебе любить повністю задарма. Незалежно від того, як ти виглядаєш. І що Він чекав на тебе весь цей час із розкритими обіймами, аби дати тобі щастя, якого не може дати ніяке земне задоволення.
2. Якщо тобі вдасться пройти життям, зберігаючи до кінця переконаність, що ти все виграла, усіх перемогла, прожила повністю за своїми принципами і ні про що не шкодуєш… коли вже по смерті зустрінеш Ісуса, котрий пригорне тебе з такою любов’ю, якої ти ніколи в житті не зазнала, і ти розплачешся над життям, що протекло крізь твої пальці — тоді не вагайся прийняти цю любов навічно.
Бо Він — добрий. Завжди.»
с. Ева Бартосєвіч RSCJ, deon.pl