45 хвилин очікування, поранений палець, випуск новин о 15‑й; дорожні корки; водій, що «підрізає», пробита шина, несподіваний ремонт автомобіля; сплата рахунків та зміна брудних пелюшок; загублений гаманець і неввічливий продавець у продуктовому магазині — ось ситуації, з яких складається наша буденність.
У кожному з цих моментів ми зустрічаємося з вибором: Божа воля чи моя, святість або гріх. Ми часто думаємо, що святість є плодом правильних обставин: якби ми мали більше часу — ми б молилися; якби не було набридливих людей — ми б могли любити ближніх; якби ніколи не траплялося нічого поганого — ми б могли бути вдячними і терпеливими…
Але джерело святості — не в ідеальних обставинах, адже їх не існує. Святість — це те, як ми діємо в недосконалих життєвих умовах.
Щоденне життя дає нам тисячі можливостей довести, що ми любимо Бога. На жаль, ми марнуємо більшість із них — ідемо крізь життя «на автопілоті», керуючись інстинктами та пристрастями, і — насправді — ніколи не прагнемо внести у своє життя щось більше.
Коли воля Бога і наші бажання не збігаються та протирічать одне одному, ми гостро відчуваємо тягар хреста; якщо ж воля Бога і воля наша йдуть паралельними шляхами — ми осягаємо святість. Кожного дня, кожної хвилини ми стоїмо перед вибором: прийняти Божу волю і дозволити їй проявлятися у нашому повсякденному житті, або чинити опір і боротися з Його освячувальною працею в наших душах. Вибір, який ми робимо, вирішує нашу долю.
Де знайти той родючий ґрунт для святості? Яка ж вона, та вогняна «кузня», що «виковує» святих? Це не якась безболісна утопія, де все йде своїм шляхом та ніщо не порушує нашого спокою. Ні! Це не що інше, як часто неприємні, прикрі обставини щоденного, монотонного життя, яке дратує і розчаровує. Що робитимеш із ними?
Сем Ґузман, Catholic Exchange
Переклад: Анастасія Подлюк, СREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
